Гайда  у  бібліотечні  мандри

Медіатека  міста  Сендай  –  початок  архітектури  електронної  епохи

Бібліотека «Сендай Медіатек» відкрилася на початку 21 століття (2001 р.), у центральній частині старовинного японського міста Сендай. 
Місто засноване у 1600 році, і знаходиться за 300 км на північ від столиці Японії – Токіо, на тихоокеанському узбережжі острова Хонсю – найбільшого з 4-х великих островів японського архіпелагу.

      Цю сучасну споруду називають своєрідним пам’ятником електронної епохи,   урбаністичною брамою у віртуальну реальність. 

    За цей проєкт, його автор, японський архітектор Тойо Іто (Toyo Ito), був нагороджений «Золотим левом» на Венеціанському архітектурному бієнале.  Це – не перша його нагорода.За  12  років між першим фурором і  зазначеною нагородою Т. Іто створив ще декілька будівель, які високо оцінені. Зокрема, готель Porta Fira в  Барселоні (дві багатоповерхові башти якого, нагадують форму стволів дерев), високо оцінений за естетичну витонченість та міську інтегрованість знаними експертами з усього світу – найкращим у 2010 року за  версією Emporis Skyscraper Award. Саме «за  оригінальні конструкційні та  функціональні проєкти» у  2013 році архітектору вручили Прітцкерівську премію (щорічна з  1979  року, вважається  архітектурним аналогом  Нобелівської премії). Іто називають архітектором, який знайшов свій шлях.  

Що ж нового привніс Тойо Іто в архітектуру соціального будівництва? Створив аморфну архітектуру, що не має чітких кордонів із зовнішнім простором та легко трансформується. Так, на думку архітектора, призначення сучасних соціальних будівель – це передача, зберігання та використання інформації. Усі вони «зіллються в єдину загальну типологію і не залишиться кордонів між музеєм і  арт-галереєю, бібліотекою і  театром, вони реструктуруються у  нову форму – медіатеку, інакше кажучи – це зручний у побуті медіа-супермаркет, де усі медіа зібрані разом і усе «по поличках». Медіатека є лише прозорою оболонкою для інформації».

   Концепція архітектора щодо проєкта бібліотеки у м. Сендай побудована на трьох елементах:  «майданчик», «труба», «оболонка або шкіра». «Майданчики»  — це прямокутні панелі, які утворюють поверхи. «Труби» – вертикальні елементи, що мають об’єднувати «майданчики». А «Шкіра» – це фасад будівлі, з подвійною  оболонкою, що «дихає», як  людська шкіра, і виходить на  головну вулицю.

       Зовнішній вигляд будівлі являє мерехтливий скляний куб, легкість і прозорість конструкції якого досягається за рахунок подвійного скла та відсутності внутрішніх перегородок. Кожен із 7-ми поверхів має свій власний колір освітлення. У темряві оболонка будівлі, практично, повністю «розчиняється» у просторі, і тоді видно шість квадратних панелей-майданчиків і  тринадцять вертикальних елементів, які нагадують дерева, що ростуть крізь будівлю. І уся ця конструкція стає схожою на гігантську кіберінсталяцію, що за висловом архітектора інтегрує віртуальне і природне.

Отже, основний задум автора виконано. Усю будівлю можна бачити наскрізь як вертикально, так і горизонтально. Медіатека є оупен-спейс на поверхах зі скляними вікнами від стелі до підлоги, що символізує відкритість для всього і всіх. Комплекс включає медіатеку, картинну галерею, бібліотеку, візуальний медіацентр, інформаційний центр для людей з дефектами зору, слуху.

                         

                                

           

На першому поверсі розташовані кафе, книжковий магазин і вільна зона, яка може бути використана для проведення лекцій, концертів, круглих столів. Стіни складаються в гармошку, щоб простір центру в гарну погоду міг стати наскрізною частиною вулиці. Другий поверх займає дитяча бібліотека, зона безкоштовного Інтернету, бібліотека мультимедіа та адміністративний простір, що відокремлений лише рухомою ширмою. 

Третій і четвертий поверхи – це міська бібліотека shimin і читальні. Тут зберігають близько 400 000 книг і журналів про культуру і мистецтво.

                 

                      

П'ятий і шостий поверхи – це виставкові простори.  Там є рухливі стіни на коліщатках, що використовується індивідуально під кожну експозицію.

На сьомому поверсі розташовано кінотеатр, конференц-зали та монтажні студії, куди заздалегідь записавшись, можуть приходити всі охочі і працювати над власними проєктами: створювати і монтувати аудіо - та відеоматеріали.  У цих же студіях влаштовуються воркшопи та семінари, а в залі кінотеатру проводяться лекції та покази. 

Бібліотека «Сендай Медіатек» сприймається її відвідувачами як демократичний інформаційний простір, який запам’ятовується неповторним архітектурним стилем і чудово вписується в оточуюче середовище. А це, в свою чергу, додає історичному місту сучасного стилю, неповторної привабливості та невимушеної гордості краян за труд митця-співвітчизника, який змінив не лише погляд на архітектуру, а й зробив його відомим на увесь світ.

Саме про міжнародний вплив японської архітектури у соціальному будівництві поговоримо у наступному пості.

Гайда  у  бібліотечні  мандри

Бібліотечний  простір  нового  формату    

Продовжуємо розповіді про сучасні бібліотеки та їх місце у суспільстві.

На початку ХХI століття, у професійних колах, формувалась і, на сьогодні, вже сформована концепція, про бібліотеку, як «третє місце» для людини – нейтральне місце  для неформальної соціальної взаємодії. Тобто, бібліотеки мають створювати і забезпечувати для соціуму цифрового світу необхідні й важливі майданчики живих людських взаємовідносин і контактів з близьким оточенням. При цьому «перше» і «друге» місця – це дім та  офіс (робота).

Епоха, коли музеї, бібліотеки і театри виступали в якості якогось абсолюту, практично, в минулому. Як відомо, первородна функція бібліотеки – це сховище інформаційних носіїв. У результаті появи книгодрукування і розвитку технології тиражування, бібліотеки розділили на  дві основні зони – сховище і читальна зала. А з появою  цифрового способу кодування і передачі інформації, виникнення мережі Інтернет з’явились серверні бази даних, доступ до яких відкритий для усіх. Потреба у сховищах, як таких, відпала. Отже, замість організації системи ізольованих приміщень, застосовуються підходи, які дають можливість поєднувати функції освіти і розваги у безперервному просторі з широким використанням мультимедіа. Саме поняття «бібліотека» інтерпретується по-новому: як інтелектуальний простір і центр культури. З’явилась і назва – медіатека, яку розуміють як інформаційний центр.

На початку медіатеки проектували на основі бібліотек. Та розвиток технологічних новацій у всіх сферах глибоко вплинув на саму сутність сучасної архітектури бібліотек. Архітектура вступає в  комплексну взаємодію з високотехнологічною віртуальною  «начинкою». Таким чином, виходячи зі специфіки медіа-світу, основними принципами організації внутрішнього простору медіатеки виступають позиції – максимальна функціональність, універсальність, демократичність, відкритість, публічність.

Можемо припустити (сподіватись), що картини на стінах, «паперові» книги, фільми разом з електронними медіа, у майбутньому, будуть розцінюватись паралельно, незалежно від ієрархії, що складеться. А люди будуть використовувати обидва типи медіа упереміш і як взаємодоповнюючі джерела.

Про одну з найвідоміших у світі медіатек, створену сучасним архітектором, поговоримо у наступному пості.

Шановні    колеги !

  

Прийміть   найщиріші   вітання   з   Великоднем!

Нехай    це    Величне    Свято  

наповнить    Ваші    серця    світлими    почуттями  

надії     та    любові !  

Дарує    усім    здоров'я,    мир,    радість,  

щастя    й    благополуччя !

Дитячі  бібліотеки  області  –  2019

Бібліотека-філія  для дітей № 8,

Світловодська МЦБС

Використовуючи різні форми та методи організації дитячого читання, бібліотека спрямовувала свої зусилля на формування у користувачів стійкої потреби у книзі та бібліотеці, допомагала краще усвідомити сторінки історії України, відчути красу рідного краю та навколишнього світу, визначитись з професією, з користю проводити вільний час.

У цьому зв’язку значення приділялось орієнтації відвідувачів в інформаційно-медійному полі через різноманітні заходи: цикл бесід «Ласкаво просимо в країну Читалію» та «Міні-маркет сучасної української літератури»; відео мандрівка довідковою літературою «Книги, які знають усе» та відео урок «Як створюються книги»; бібліографічна гра «Якщо автора я знаю, швидко книгу вибираю», бібліотурнір «Знавці довідково-бібліографічного апарату»; знайомство з навчальною он-лайн-грою «Медіазнайко»; консультація «Правила техніки безпеки і поведінки під час роботи з комп’ютером»; інформаційна година «Медіа грамотнісь для школярів»; бібліогід «Урядовий портал для юних громадян».

З метою виховання поваги до рідного слова і краю, бібліотекарі запрошували користувачів до: книжкової виставки-розвідки «Світ не пізнати, не вивчивши краю свого»; Днів – інформації «Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею» та бібліографії «Автографи історії на вулицях Світловодська»; марафону читання «Мудрі казки» та поетичного марафону «Про Світловодськ з любов’ю»; краєзнавчої мандрівки  «Я люблю Світловодськ»; літературного огляду «Це Соколине Табурище» до 100-річчя з дня народження поета-земляка В. Соколова; скайп-зустрічі «Творець дитячих казок» з дитячою письменницею-землячкою Н. Майстренко, яка працює за межами України; творчого кафе «Мелодія кохання», на якому поети-початківці та члени місцевого літературного об’єднання «Літо» читали авторські твори.

Серед заходів патріотичного спрямування було представлено немало різноформатних книжкових виставок –  - роздум «Українська Революція та відомий  діяч М. Грушевський»,  - портрет «Володимир Винниченко – видатний український суспільно-політичний діяч  і  письменник»,  - реквієм «Згадаймо юність, що горіла в Крутах»,  - документальна «Нові часи народжують нових героїв», - спомин «Шана за подвиг – подяка за мир»,  - спогад «Це – наша біль, це – наша пам’ять». 

Користувачам запам’яталась зворушлива зустріч «Майдан – це стан душі і поклик серця» з учасниками подій 2014 року – В. Янковським, О. Попічко і Т. Ткачук – зберігачем фондів краєзнавчого музею. Проникливістю вирізнялись: слайд-екскурс «Історія державного прапора»; голосне читання оповідання І. Лаврівської «Голод в Україні»; відео калейдоскоп «Нелегкі фронтові дороги вели бійців до перемоги»; академія мужності «Підведіться, сучасники! Подвиг дідів достойний поваги»; відео урок до Дня захисника України; калейдоскоп неймовірних цікавинок «Україна надзвичайна»; майстер-клас «Білий голуб, голуб миру над Землею хай кружля».

Екологічний та валеологічний напрями включали цикли тематичних заходів. А саме: бібліо-експрес «Водні артерії Кіровоградщини»; бібліо-десерт з книжкової сторінки «Смак літа, осені, зими, весни»; огляд книжкової виставки-поради «Фітотерапія і наше здоров’я»; виставка-застереження «Негативні впливи шкідливих звичок»; мандрівка у світ здоров’я «Бережи одежу з нову, а здоров’я – змолоду».

На допомогу професійному самовизначенню старшокласників бібліотекарями постійно оновлювалась «Картотека навчальних закладів регіону». Серед школярів проводились міні-опитування, анкетування, а також: навігатор професій «Дорога в професію починається з мрій», зустріч з фахівцем «Реальна казка перукарського мистецтва», презентація важливої професії «На варті здоров’я людини» та інші.

Велика увага надавалась змістовному дозвіллю юних відвідувачів та їхніх батьків. Для них організовувались і проводились: книжкові виставки –  - подяка «Материнська любов – найсвятіша», - знайомство «Драйвуй з новою книгою в ритмі літа»,  - свято «Новорічне мереживо»; майстер-клас «Принесу тобі, мамо, всі квіти землі!»; родинний кінозал «Родина, родина від батька до сина» з переглядом анімованих стрічок, що навчають емпатії дітей та дорослих; програма  літніх читань «Райдужне книжкове літо»; мульткалейдоскоп «Відкриває двері казка»; літературна парасолька у парку «Ми хочемо, щоб ваше літо було книгами зігріто»; виставка дитячих малюнків «Про щастя в кольорах»;  а також – казкове ревю, шаховий турнір, ігровий майданчик тощо.

На засіданнях бібліотечних центрів спілкування – клубу «Чомусик» для вихованців дитсадка «Чайка» та гуртка «Книжкова лікарня» – діти отримували не лише цікаву інформацію різної тематики, а й брали участь у практичних заняттях. Зокрема, майстер-класах зі створення книжкових закладок та «лікуванні книг». Таким чином, за рік, відремонтовано 140 книг, з яких 47 – дошкільнятами.  

Дитячі  бібліотеки  області  –  2019

ЦБД ім. Ю. Гагаріна,

Олександрійська МЦБС

Фахівці закладу успішно працювали під девізом «Бібліотека – це максимальна доступність, сучасність та відкритість». 

Поставленій меті сприяли: бібліотечні цільові програми – «Надаємо крила», «Я – громадянин, я – патріот, я – житель свого міста», «Бібліомістечко – дитячий простір», «Канікули з КНИГОЮ» «Дитяча вітальня «Капітошка»; проєкти – «Платформа 3-Д: добра, довіри, досвіду» (за підтримки Міжнародної організації з міграції та фінансування Євросоюзу), «Корекційно-розвиваюча студія «Сонячні зайчики» (у рамках програми «Активні громадяни» за підтримки Британською Радою в Україні); участь бібліотеки у фестивалі «Українське дитяче кіно» (компанія «Артхаус Трафік», за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Фестивалю фільмів для дітей та підлітків «Чілдрен кінофест»); Європейський Тиждень Коду; плідні стосунки з 30-ма партнерами різних організацій та установ міста; культурно-інформаційні зони бібліотеки: народознавчий куточок «Бабусина світлиця»; «Інформаційна планета «КОМП'ЮТЕРІЯ»; дитяча вітальня «КАПІТОШКА» з наданням сервісних послуг – «Бібліо-гувернер», «Бібліо-ГПДешка», «Релакс»; ігрові майданчики «Kinekt-площадка» та «Казковий дворик»; фотозона «Бібліотека в об’єктиві», виставки творчих робіт.

                         

Крім користувачів міста, бібліотеку відвідували школярі селищ Олександрійське, Мартоіванівка, Пантаївка, Перемога. Зокрема, під час, вже традиційного, Тижня бібліотеки «Бібліотек@: знай, мрій, твори!». Програма була насичена різноманітними цікавими заходами, що дуже сподобались дітям. Як результат, 25% відвідувачів Тижня стали читачами бібліотеки.

Загалом, бібліотекою проведено 362 масових заходи щодо розширення розвитку читання та світогляду юних користувачів різних вікових і соціальних груп.

Наведемо окремі приклади.

Історична та сучасна доля України та краю висвітлювалась у: козацькому квесті «Пропала булава»; літтревелі в минуле «Крути: бій за майбутнє»; патріотично-ігровому пазлі  «Соборна мати Україна – одна для всіх, для всіх єдина»; прайм-таймі «Відроджена святиня – знамено України»; історичному віражі «Під палючим сонцем Афгану»; мовній каруселі «Барвінкове розмаїття – мови рідної суцвіття»; краєзнавчому трамвайчику «Кіровоградщина: дорога довжиною у 80 років»; батлі цікавих фактів «Олександрія – моє минуле та моє майбутнє»; бібліозануренні «Любов до Олександрії через таємниці сторінок»; віртуальному маршруті «Мій отчий край – земля моя у росах»; виставці дитячого малюнку «Олександрійська веселка» тощо.

Літературно-мистецьким подіям року присвячувались: літературно-музичний ранок «Ім’я таке просте – ТАРАС, а велич і душа глибинна»; книжковий карнавал «Країна Мумі-Тролів»; Гоголівська містерія «Чудеса села Диканьки»; детективна гр@ «Таємниці генія з Бейкер-стріт»;  літературна скарбничка «Отакі на світі письменники, отакі українці»; краєзнавча  імпреза  «Літературний  пікнік». Читачі були у захваті цикл зустрічей із сучасними українськими дитячими письменниками І. Андрусяком, Л. Ворониною, С. Дерманським, О. Чаклуном. 

Корисною для відвідувачів була інформація про навколишній світ і людину в ньому під час: валеологічного діалогу «Про здоров'я дбати – гарний настрій мати»; екологічних – набату «Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль…», бумерангу «Послухай музику землі, пізнай навколишню природу», круїзу «Дива й таємниці планети Земля»; космо-туру  «Зіркове небо нас таємницями манить».  

Комп’ютерній грамотності та безпечній роботі в Інтернет-мережі навчились понад 200 користувачів. Заняття вибудовувались у форматі: екскурсій «Гід в країні Комп'ютошки», театралізованих бібліотечних уроків, майстер-класів, он-лайн мандрівок, навчальних тренінгів, вуличної бібліотечної акції «Будь медіа грамотним!», інформаційної медіа мозаїки тощо. 

    У нагоді стала і Подія CodeFast 2.0 «Грай та програмуй», учасники якої – учні молодшої шкільної ланки – займались складанням та програмуванням робота за допомогою конструктора LEGO BOOST та сайту Code Combat.com, вчилися писати свої програми виключно з уяви, для керування героєм гри. 

«Школа Робототехніки та 3D технологій» орієнтовувала дітей від 7-ми до 15-ти років на: розвиток логічного мислення; творчі здібності у робототехніці; сучасні 3D технології, зокрема, 3D моделювання об'ємних фігур за допомогою програми 3ds Max та друку підготовлених проектів на 3D принтері. У цьому дітворі допомагали спеціалізована кімната з кібернетичною командою роботів, майстерня, обладнана 3D принтером, комп’ютером-моноблоком, 3D сканером, 3D ручками та іншими необхідними речами. У «Школі», протягом звітного періоду, відбулось близько 100-а занять.

Адаптації та інтегруванню у суспільство дітей з фізичними та психічними вадами допомагали 156 заходів для 114-ти дітей проєкту  «Корекційно-розвиваючої студії «Сонячні зайчики». Діти мали змогу побувати на заняттях з психологом, творчих майстер-класах; взяти участь у голосних читаннях, пізнавально-розважальних та інтерактивних іграх, тренінгах; переглянути лялькові вистави. Запам’ятались благодійні акції під гаслом «Дитяча країна милосердя», міські інклюзивні фестивалі «Повір у себе: свято творчості та таланту»;

конкурс «Особлива весна», за участі дівчаток з особливими потребами, що відбувся завдяки ініціативі Громадської організації «Матерів дітей-інвалідів та інвалідів Олександрії «Серце матері» та працівникам бібліотеки.

Цикл бібліотечних заходів літнього дозвілля «На книжкових вітрилах – у веселе літо» пропонував дітям: недільний балаганчик, літературне асорті, казковий каламбур, бібліопотяг, книжковий карнавал, бібліомайданс, літературно-музичний колаж тощо. Протягом функціонування шкільних таборів бібліотекарями проведено 57 заходів, які відвідали 1,2 тис. дітей.

Із задоволенням користувачі займались у 5-ти читацьких об’єднаннях бібліотеки: клубах «Чомучки», «Панночка», «Оберіг»; гуртку «Смайлик»; літературно-ігровій студії «Дивограй», «Школі робототехніки та 3D технологій».

З метою збільшення фінансування на потреби закладу здійснювались альтернативні заходи. Зокрема, це надання додаткових платних послуг, за рахунок яких (18,2 тис. грн) було здійснено передплату періодичних видань, поповнення книжкового фонду, придбання бібтехніки, оплата Інтернет-зв’язку, ремонт приміщення тощо.

Зміцнилась і матеріально-технічна база бібліотеки. Придбано різноманітні сучасні інформаційно-технічні засоби, меблі та інші необхідні речі. Це – комп’ютер, планшет, акустична система, телевізор, навушники, базовий набір LEGO, роботи, ручки 3D, 3D принтер, 3D сканер, конструктор «Будівник-2», тактильне пано, кулер для води, крісла-м'ячі, пуфи дитячі, столи, стільці, іграшки, речі українського побуту, карнавальні костюми.

Про все цікаве та яскраве, що відбувалось у бібліотеці, розповідалось у мас-медіа, на бібліотечних веб-сайті, блогах «Інтернет-мишенята», «Друзі наші менші» та соціальних мережах – YouTube, Фейсбук, акаунті «Детская библиотека» на Pinteres.