«Спектр  діяльності  бібліотек  з  дітьми  у  2018  році»

Добровеличківська РБД приділяла немало уваги популяризації бібліотеки, її послуг та фондів не лише в приміщенні закладу, а й на прилеглих територіях. Задля цього проводились: екскурсії до бібліотеки «Книжок країна чарівна у гості нас чекає», «Мандрівка до книжкової країни» з дитсадківцями та учнями перших класів; День забудькуватого читача з оглядами читацьких формулярів, нових надходжень «Дефіле книжкових новинок»; традиційний День відкритих дверей «Для вас завжди відкриті наші двері і серця», під час якого відвідувачі переглядали фотоколаж «Стоп-кадр бібліотечного життя», отримували флаєри з рекламою бібліотечних послуг, влаштовували флешмоб «Книга єднає; патріотичне шоу «Вишивана моя Україна» з бесідою про розмаїття української вишивки, піснями у виконанні вихованців Добровеличківської школи мистецтв та учасниками клубу «Лебідонька»; журнальний кастинг «Преса на всі інтереси» з виконаннями завдань тощо.

       

    Влітку, користувачам бібліотеки з пришкільних таборів відпочинку та школи-інтернату пропонувались заходи літньої програми «Літо кличе», що проходили як у зонах комфорту «Іграшкова поляна» і релаксу на 2-му поверсі РБД, так і на літньому дитячому майданчику у сквері напроти закладу. Діти були учасниками різних ігор, вікторин, голосного читання оповідання В. Сухомлинського «Добре слово», літературної гри «Прочитай, не пошкодуєш», літературного пінг-понгу «Назви пару героя казки», із задоволенням переглядали мультфільми у бібліотечному кінотеатрику «Мультляндія для малят», знайомились з новими книгами і журналами тощо.

Учасники прикладного бібліотечного гуртка «Капітошка», читачі молодшого шкільного віку, зробили багато цікавих речей для користувачів бібліотеки, які представляли протягом року на виставці «Творчість немає меж». Їхня фантазія і завзятись дійсно були безмежними. Наприклад, це вироби з комп’ютерних дисків, обгорток цукерок, оберегів з природного матеріалу. Цією творчою і цікавою роботою діти опановували під час майстер-класів, ведучою яких була бібліотекарка. Так, готуючись до майстер-класу «І оживають диски знову», діти рік збирали невживані  DVD та CD диски, щоб дати їм друге життя в образі тварин, рослин, масок.  Чудовими вийшли й квіти з паперу, створені у техніці квілінг після заняття «Квіткова райдуга любій мамі». 

          

Засідання «Осінній калейдоскоп» надихнуло юних на поробки з природних матеріалів. А після голосного читання та обговорення казки «Пан Коцький» гуртківці створювали поробки головних героїв. Огляд книги Т. Лукашенко «Українські обереги своїми руками» допоміг дітям створити чудові обереги «Охорони мене ангеле!». А ще члени гуртка із задоволенням ремонтували бібліотечні книги на занятті «Умілим рученятам все під силу», за що їм вдячні бібліотекарі й читачі.

«Спектр  діяльності  бібліотек  з  дітьми  у  2018  році» 

У Благовіщенській РБД за останні 2 роки поліпшився матеріально-технічний стан. Зокрема, здійснено ремонт (оновлено стіни, стелю, підлогу тощо), придбано підлогове покриття, стільці, журнальний столик на загальну бюджетну суму понад 50 тис. грн.; для користувачів закуплено за кошти від надання платних послуг (близько 250 грн) настільні розвиваючі ігри, дитячі книжки. Бібліотекарями РБД переведено фонд згідно таблиць УДК, створено дитячий куточок, естетично оформлено книжкові виставки, а волонтеркою яскраво розписано стіни зали фрагментами з казок. 

Завдяки проведеній роботі, приміщення має ошатний і привабливий вигляд, про що зазначили й учасники обласної творчої лабораторії для сільських бібліотекарів, яка проводилась на базі РБД у жовтні 2018 року.

       

Серед користувачів РБД популяризувались заходи щодо становлення юного громадянина і патріота України, правові аспекти, дозвілля. Зокрема, це: бесіда «Мужність випадковою не буває», патріотична година «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг», презентація виставок «України, обпалений цвіт», «Соборність України – запорука єдності держави», вікторина «Історія моєї країни», перегляд фотодокументів, відеоролика; морально-правовий лабіринт «Нехай панує на землі закон, добро і справедливість», правовий колаж «Право – мистецтво добра і справедливості», літературно-ігровий майданчик «Літнім читанням пора – щиро радіє дітвора», який відвідали більше 250-ти дітей, мультмандрівка «Для розваги всіх дітей в гості йде Уолт Дісней».

     

 

Бібліотекарями проводилась низка заходів для вихованців дитячого садка «Сонечко», з яким вже багато років тісні зв’язки. Серед них: відвідини закладу з метою ознайомлення з новинками літератури; Дні бібліотеки для садочка, голосні та коментовані читання книжок-іграшок, огляд журналів «Малятко», «В гостях у казки», «Вечірня казка», «Яблунька».

Ігровий куточок бібліотеки став об’єктом першочергової уваги не тільки дітей, а й їхніх батьків, де можна сім’єю і почитати, і в ігри пограти, і поспілкуватися.
Також, бібліотекарями створено блог РБД за адресою: 

 http://blagovich.blogspot.com/2018/10/

«Спектр  діяльності  бібліотек  з  дітьми  у  2018  році»

Голованівська РБД та Побузька МБД добре працювали за усіма напрямами роботи. Так, бібліотекарі РБД упорядкували 69% бібліотечного фонду відповідно до таблиць УДК, зокрема, така робота проводилась на абонементі для користувачів 5-9-х класів. 90% фонду МБД переведено на УДК. З метою допомоги сільським бібліотекарям з цього питання на базі РБД проводився практикум «Впроваджуємо УДК: запитання і відповіді». Поповненню фондів РБД та МБД сприяли акції «Подаруй бібліотеці книгу», результат яких – 125 примірників літератури.

До роботи з відвідувачами залучали партнерів-фахівців різних служб, установ, закладів, організацій. Акцентувалась увага на формуванні національно-патріотичних почуттів юних користувачів шляхом циклів заходів, присвячених відповідним датам і тематиці, зокрема: історико-краєзнавчий калейдоскоп «Мій рідний край – історії краплинка», віртуальна мандрівка «Голованівщина – наш рідний край!» (РБД), презентація краєзнавчої книжково-ілюстративної виставки «Земля моїх предків – рідна Голованівщина моя» (95-річниці утворення Голованівського району) акція «Я читаю книги про війну!» (МБД) (до Дня визволення району від німецьких окупантів) тощо.

На період літніх канікул РБД розробила програму літніх читань «Літо з друзями і книгами», у рамках якої проведено 25 заходів, які відвідало 478 дітей, з них – 79 осіб пільгових категорій. Так, завдяки бібліотечним фахівцям діти з пришкільних таборів відпочинку корисно, розумно й цікаво проводили свій час.
     Наприклад, брали літературу для обов’язкового та додаткового читання згідно шкільних програм, представлених на бібліотечних виставках «БібліоЛіто-2018. Читайка!» та «Читай і стань успішним!»; зустрічались з письменником В. С. Капустіним; були учасниками патріотичних – квесту «У серці – рідна Україна» і години «Маленьким українцям про рідну країну» та літературних смаколиків «Що? Де? Коли?» і Book-шоу «Книгомода - 2018»;  здійснювали подорожі до світу казок В. Сухомлинського та до країни «Непрочитаних книжок»; знайомились під час літературного колажу з письменниками нашої області. Також, протягом червня, двічі на тиждень, у центральному парку селища, бібліотекарі організовували «Лавочку-читалочку», де читали книги всі: бібліотекарі і діти, матусі і бабусі, навіть, татусі і дідусь. 62 читачі з азартом змагалися за перемогу у вже традиційному бібліотечному конкурсі «Найкращий читач літа». Серед учнів молодшого шкільного віку перемогу здобула учениця 3-Б класу Е. Лабенко. Серед старшокласників перемогу здобув читач-гість з міста Кам’янське Дніпропетровської області – семикласник І. Демченко.

Серед користувачів-учнів 1-9-х класів Побузької МБД вже не один рік популярний гурток «Всезнайки», де діти збираються щомісяця. Часто книги були мотиваторами тематичних засідань різних за формою. Наприклад, літературно-географічна мандрівка та віртуальний круїз «Мандруємо рідною Україною» надали гуртківцям чимало вражень і відкриттів про культуру і побут різних міст Вінниці, Умані, Кропивницького; імідж-коктейль «Як я зустрів улюблену книгу» знайомив з улюбленими книгами учасників гуртка; година особистої думки «Як завоювати друзів»; фольклорама «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного раю», під час якої діти переглядали фото вінків – від старовинних до сьогодення; шок-урок «SOS: наркотик – жало добровільної смерті». Ефективність занять – видача близько 100-а книг гуртківцям.

«Спектр  діяльності  бібліотек  з  дітьми  у  2018  році»

Протягом 2018 року колективи бібліотек, що працюють з користувачами-дітьми розкривали багатоаспектність своєї діяльності, доводили необхідність і корисність своєї праці, зацікавлювали різноманітними послугами реальних і потенційних відвідувачів, що сприяло поліпшенню іміджу закладів. Адже імідж бібліотеки – це, перш за все, її образ в очах читачів, людей, громадськості.

Отже, про роботу бібліотек, їхні будні, свята, події, пріоритети, новизну, проблеми у 2018 році.

Бобринецька РБД.

Фахівці бібліотеки спільно з ГО «Мистецька Бобринеччина» взяли участь у Всеукраїнському конкурсі проектів «Місцеві ініціативи для розвитку громад».

 Мета проекту «Бібліотека свободи (Library of freedom) – забезпечення креативного інформаційно-дозвіллєвого простору для родин. Інтерактивний простір визначатиме створення комфортних зон для колективної та індивідуальної роботи, наявність сучасного технічного обладнання, а саме: проектор з екраном, маркерні дошки, дитячі розвиваючі пазли, настільні та дидактичні ігри для логічного мислення. Проект підтримано спілкою «Громадських ініціатив України» та знаходиться на стадії підписання договору.

Протягом року бібліотекарями акцентувалась увага на масштабних заходах у партнерстві з різними установами і закладами, долучаючи до них сільських дітей, а також їхні родини. Так, до Дня Збройних сил України РБД спільно з районним військовим комісаріатом, проведено районний творчий конкурс, під час якого діти писали листи українським воїнам, які були передані за призначенням. У цьому заході взяли участь юні читачі Береславської, Благодатненської, Веселівської, Кетрисанівської, Новоградівської, Олексіївської, Червонопільської сільських бібліотек. За активну участь, колектив РБД було нагороджено грамотою Бобринецького районного військового комісаріату.

Незабутньою видалась зустріч для понад 80-ти дітей зі Златопільської, Кетрисанівської, Костомарівської сільських шкіл району та КЗ «Бобринецьке НВО» із сучасними українськими дитячими письменниками О. Чаклуном (директором видавництва «Фонтану казок»), І. Андрусяком (головним редактором видавництва), О. Колінько, С. Товстенко та С. Куцаном. Живе спілкування дітей і письменників було цікавим і пізнавальним для усіх. На завершення заходу бажаючі отримали автографи письменників та фотографувались на згадку. А головне – діти отримали додаткову мотивацію до читання й бажання взяти нову сучасну книжку.

Влітку, діти із сіл Новоградівської, Мар’янівської, Кетрисанівської ЗШ неодноразово бували у РБД, де брали участь у різноманітних заходах. Зокрема, це: літературно-пізнавальний конкурс «Я здоров’я бережу, сам собі допоможу», день книго-читання «Читають усі», читацька експедиція «Як до нас прийшла книга та олівець», творча програма «Книги із ароматом парфумів» тощо. 

  Цікавими новинками для користувачів були незвичайні майстер-класи: паперова арт-колекція «Жива крапля» (розмалювання стаканчиків); виготовлення ляльок мотанок «Травниця» з лікарських трав, які заздалегідь бібліотекарі разом з дітьми збирали та сушили.

 З метою відродження традиції сімейного читання РБД організовано районний конкурс «Сімейні читання родини», в якому взяли участь 18 родин району. Подяки за участь отримали 8 сімей. Переможцями стали родини Н. Колодєєва, який змайстрував «Пластилінову казку «Непохитний олов’яний солдатик» та П. Беліогло, яка виготовила із солоного тіста дерево свого роду та розмістила на ньому фото родини дітей.

Не один рік питаннями для бібліотеки є поповнення книжкових фондів та передплата періодичних видань для дітей, які практично не вирішуються через відсутність фінансування з місцевого бюджету.

Твір зі збірки «Творчі канікули – 2018» 

Чайка  Діана,

11 років

м. Олександрія

Номінація «Моя майбутня професія»

Найвідповідальніша з професій – ветеринар

Я дуже люблю тварин. Скільки себе пам’ятаю, постійно про когось піклувалася. То з песиком, то з котиком носилася. Кожного разу, коли бачу на вулиці покинутих безпритульних тварин, моє серце крається. Я б їх усіх забрала до себе, якби була така можливість. Адже вони такі самотні, голодні, а часто – навіть хворі.

Тваринки, як і ми, люди, потребують доброго відношення, піклування, лагідного слова. Вони ж – «брати наші менші», а своїх лишати у біді не можна ніколи і нікому.

Тому я мрію стати ветеринаром, коли виросту. Бути гарним лікарем тваринок старатися буду сумлінно, щоб допомагати їм вижити у нашому складному і доволі жорстокому світі.

Нещодавно я взяла до себе малесенького сірійського хом’ячка із міні-зоопарку дитячої бібліотеки. Він дуже потішний і зігріває душі всіх членів моєї родини. Я його дуже люблю, доглядаю за ним. Купила йому колесо, але чомусь він не бігає. Та я гадаю, що коли мій хом’ячок трішечки підросте, то почне більше бігати і менше спати, як і всі малюки. Також я хвилювалася, що Сєня (так я назвала свого хом’ячка) довго буде призвичаюватись до нової домівки, та все добре. Мені здається, що йому дуже подобається, що вся клітка– лише його і не треба ділити її з 7-ма своїми братиками та сестричками (як це було у зоопарку).

У світі є люди, в яких немає душі. І тоді їх порівнюють із тваринами. Та я з цим не погоджуюсь. Адже звірі піклуються про своїх. А бездушні люди викидають своїх домашніх тваринок на вулицю. І найстрашніше, коли маленьких цуциків та кошенят топлять.

Куди краще попіклуватися про те, щоб у кожного з них була домівка, тепло та їжа. У нашому місті є притулок для тварин «Друг», куди приносять хворих, покинутих тваринок. В дитячій бібліотеці є міні зоопарк, де також мешкають тваринки, від яких відмовилися власники. Я часто відвідую бібліотеку, допомагаю доглядати за тваринками, а в майбутньому планую відвідувати притулок як волонтер у якості ветеринара.

Неможливо відчувати любов до людей, і в той же час – презирство до інших створінь – тварин. Бездомна тварина нічим не зможе нам віддячити за дбайливе ставлення до себе. Але саме в такому милосердному, дбайливому ставленні до тварин і перевіряється здатність кожного з нас творити добро на цій землі.

Твір зі збірки «Творчі канікули – 2018» 

Першогуба Сергій,

15 років

м. Гайворон

Номінація «Далі буде? Ні, далі – все є!»

Закінчується повість Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки» такими словами: «…У нас попереду ще дуже багато цікавого і завжди  так буде, поки ми з Митьком…».

Літо – це найкраща пора року. Потім, завжди у кожного школяра починаються канікули. В цю чудову пору року можна забути про шкільні турботи, домашні завдання, не потрібно рано вставати та бігти в школу.

Ну от, по традиції, ми з Митьком вирушили випросити у батьків поїздку у село до бабусі Митька. Батьки спочатку сумнівалися чи піде ця поїздка нам на користь, але, згадавши, що минулого літа ми їздили туди і наша поведінка дуже сподобалась бабусі, батьки дозволили. Радість, переповнювала наші серця і ми кинулись один одному в обійми.

І ось ми з моїм найкращим товаришем збираємося у гості до його улюбленої бабусі.

Після сьомого року навчання, нам на літо дали прочитати кілька книг. Колекцію комах збирати не потрібно, адже нашу тогорічну колекцію визнано найкращою в школі. Навіть наша прискіплива ботанічка була приємно здивована і задоволена.

Ось і наступив день від’їзду до села. Шоста година ранку… стоїмо… я і Митько на залізничному вокзалі невиспані, але дуже щасливі, чекаємо потяг. Раптом, десь в далині, ми почули шум та гудіння потяга. Через декілька хвилин ми уже сиділи в потягу і їхали в сторону села. Коли ми зійшли біля наступної станції, нас чекав автобус, який і відвіз до села. Зайшовши до автобуса, з нами привітався вже знайомий водій. Ми сіли на останні місця і вирушили в Юрківку.

Юрківка зустріла нас ясною, теплою, безхмарною погодою, якій ми дуже зраділи. І от, недалеко від нас, ми побачили Василя, який вправно щось лагодив на своєму пошарпаному велосипеді. Ми привітались, перекинулись словами і Вася чкурнув на своєму велику, наче його й не було.

-      Мабуть в нього тренування за графіком, - подумав я.

Зголоднівши після дороги, ми з Митьком накинулись на бабусину їжу, а після ситного обіду вирішили відразу піти до річки. Щоб дійти до місцевого місця купання, треба було перейти маленьку річечку, і через неї була прокладена кладка, якась надто вузенька.

Я нерішуче зупинився, Митько до мене:

-          Не бійся, вона витримає нас удвох!

Ми, взявшись за руки, ступили на кладку, зробили декілька кроків, тріску не чути і ми трохи рішучіше пішли далі, дійшли до середини і тут дошка гойднулася, спружинила, і ми з Митьком полетіли, так і тримаючись за руки, у воду. Першу мить ми так і сиділи навсидячки, бо річечка була менше півметра глибиною. Якусь хвилину ми ошелешено перезиралися, а потім почали голосно реготати.

-          О це так покупались, - сказав Митько,вилазячи на берег.

        До пляжу місцевого ми таки дістались, накупавшись вволю, ми помчали на берег загоряти.

        Тут я побачив, що Митько дуже прислухається до розмови сусідів. Йдучи додому, я спитав:

-          Що цікавого ти почув?

-         Та от є у мене думка така, що ми зможемо цього літа таки зробити відкриття, – сказав Митько.

-         Яким чином? – вихопилось у мене.

        Із розмови, яку підслухав Митько, я дізнався, що в Юрківку приїздять на наступній неділі археологи, їх зацікавив курган на вигоні села.

        І Митько вирішив знайти скарб скіфів першим. Вночі, коли полягали спати всі, ми довго обговорювали, як краще це нам зробити. Вдень там можуть нас побачити, то будемо копати вночі.

        Зранку не пішли на річку, а збирали інвентар. До вечора було все готово. Почувши, що бабуся Митька спить, він сказав:

-          Рушаймо! Не забудь ліхтарики.

-          Добре, - відповів я, зваливши свій рюкзак на плечі.

        Світло на вулиці не горіло, зате на небі виблискував повний місяць, і дорогу було добре видно.

        До назначеного місця дістались без пригод, включили ліхтарики та й нумо копати, у тому місці, на яке показав Митько.

        Копали уже довгенько, сорочки поприлипали до спини, але нічого суттєвого не знаходили.

        І раптом моя лопата об щось бряцнула, ми завмерли:

-            Нарешті! Клад! - майнуло в голові.

Краще присвітивши ліхтариком, побачили, що це жерстяна баночка з-під льодяників.

-          Що це за невезіння таке? – вихопилось у Митька!

        Розчаровані, ми сіли відпочити і вирішили, що на сьогодні досить. Тихенько пройшовши в хату, ми лягли і зразу ж поснули.

Розбудила нас бабуся, коли сонце уже добре світило.

-          Вставайте, соні, сніданок на столі, - затурбувалась вона.

Добре поснідавши, ми міркували чим себе зайняти. Ми сюди приїхали не гратися-забавлятися з місцевими хлопчиками, а зробити відкриття або знайти клад.

І тут Митькові на очі попала газета, яка лежала на столі і заголовок. У Китаї, в провінції Шаньдун, знайшли невідомий вид динозаврів.

-          Оце так штука! – вигукнув Митько.

Його таки не покидали думки, що назва села Юрківка походить від назви юркського періоду. Митько, задумавшись сказав:

-          Я обов’язково вивчуся на палеонтолога і знайду таки свого динозавра.

Подивившись на свого товариша, який у мріях уже знайшов останки зауропадіва і стегозаврів, я прийшов до думки, що така жага до відкриттів не може пройти з роками.

Мабуть через десяток років ми почитаємо в газетах про нього, як про вченого палеонтолога, що він на найзагадковішому континенті, який зветься Антарктида, знайшов останки бронтозаврів, які жили на нашій планеті 200 млн років тому.

Твір зі збірки «Творчі канікули–2018»

Мартиненко Тетяна,

13 років

м. Олександрія

Номінація «Так, я люблю Україну!»

Україна

Мій рідний край, улюблена країна.

В ній гори, річки, полонини.

Вона красива, ніби кетяги калини,

Ця мальовнича, моя гарна Батьківщина.

Волошки в полі, золота пшениця,

Священне дерево – зеленая вербиця,

Із журавлем невичерпна криниця

Та запашна із сіллю паляниця.

Це – моя улюблена держава

Незалежна, лагідна, яскрава.

   Люблю я свою рідну Україну –

Вільну, самостійну та єдину.