четвер, 3 січня 2019 р.

Про «Творчі канікули – 2018»

       Рік  потому ми представляли роботи учасників-краян Всеукраїнського літературного конкурсу «Творчі канікули», що увійшли до збірки «Творчі канікули – 2017». Настала черга тих дітей, чиї літературні спроби включено до збірки «Творчі канікули – 2018».


          Твори юних літераторів нашої області не увійшли до списку лауреатів. Але 5 робіт виявились достойними для нової збірки поміж 1,5 тисячі, що надійшли до Національної бібліотеки України для дітей. І це, також своєрідна перемога.

Вітаємо  з  успіхом  наших  читачів  з  побажаннями –
продовжувати  удосконалюватись  
у  літературних  спробах!

&  Мартиненко Тетяна. Вірші, м. Олександрія;
&  Вербовіцький Валерій. «Лист до тата», м. Кропивницький
(номінація «Так, я люблю Україну» )

&  Чайка Діана. «Найвідповідальніша з професій – ветеринар»,
м.  Олександрія
&  Гвоздик Олександра. «Моя майбутня професія - журналіст»,
м.  Знам’янка
(номінація «Моя майбутня професія»)

&  Першогуб Сергій. «Продовження повісті Я. Стельмаха
«Митькозавр з Юрківки», м. Гайворон.
(номінація «Далі буде? Ні, далі — вже є!»)

Отже, знайомимось з роботами літературної збірки «Творчі канікули – 2018», яку отримає кожен з її учасників.

& * & & & * & &  

Вербовіцький Валерій,
14 років,
м. Кропивницький

Номінація «Так, я люблю Україну!»

     Лист до тата

      Привіт, Татусю!
Пишу тобі листа з похмурого Кропивницького: вже три дні моросить дощ, шибки в моїй кімнаті «плачуть» тоненькими стрічечками. Все стало якесь сіре, мокре.
Ти вже 3 місяці знаходишся на сході України. Кожен день ми з мамою лічимо хвилини, години та дні до твого повернення додому та дуже хвилюємося за тебе та твоє здоров`я. Також за тебе хвилюються всі родичі, але ми розуміємо, що ти там не байдики б`єш, а захищаєш інтереси нашої рідної неньки України .
Кожен день, заходячи до школи, я зустрічаюсь поглядом з тобою, адже твоя фотографія висить на стенді  «Вони захищають нас». Я бачу твої добрі, ледь примружені очі. Мені хочеться розповісти тобі про все: про оцінки і про спортивні змагання, про книжку, яку вчора прочитав, про свій клас і про засмучені мамині очі. Ми сумуємо за тобою!
Татусю, рідненький, для мене ти завжди найголовніша та найкраща людина у всьому світі. Я дуже пишаюся тим, що мій батько Герой. Своїм вчинком ти надихаєш мене ...
Мені болісно чути образи на адресу моєї Країни, адже я – патріот, я люблю свою Батьківщину. Вона є частиною моєї родини. Я вважаю, що захист Батьківщини – це обов’язок кожного справжнього чоловіка. Отож, треба захищати свою Україну. Бо для мене немає кращого місця на всій землі. Тут є все: і високі гори, які не залишають байдужим нікого своєю величчю та красою; й море, яке є найсиніше, та найтепліше влітку, коли ми їдемо відпочивати; і безкрайні степи на сході, які я бачу, коли ми їдемо до бабусі у гості. Я дуже хочу, щоб усе це не палало у війні, а процвітало у злагоді і мирі.
Деякі діти мріють про іграшки, велосипеди, телефони комп’ютери, а я мрію, щоб ти повернувся живим та здоровим. Щоб ми знову пішли до парку всією родиною, раділи та веселилися і ти був вдома з нами, тату. Я дуже тебе люблю та підтримую. Повертайся живим !!!
Твій син Валерій.
                                             







Немає коментарів:

Дописати коментар