Про «Творчі канікули – 2024»      

ІХ Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули – 2024» у нашому краї проводився з 1 червня по 15 вересня. На розгляд обласного журі було представлено 52 літературних твори – прозові та віршовані. Активними учасниками Конкурсу були читачі бібліотек з міст Кропивницький, Олександрія, Знам’янка та територіальних громад Олександрівської, Компаніївської, Гайворонської, Кетрисанівської.

Найбільше до Конкурсу долучилось дітей 11-13-ти років – 36 осіб. Із 7-ми номінацій учасників Конкурсу зацікавили 6. Не представлено роботи у 7-й номінації «Далі буде? Ні, «далі» – вже є!». Улюбленими номінаціями конкурсантів виявились «Моя Україна: з вірою у Перемогу!» та «Природа – джерело натхнення та краси», «Безмежний світ моєї уяви», судячи з кількості робіт. І це, зрозуміло. Адже діти найбільше прагнуть родинного тепла і затишку, миру і спокою, ближче відчувають природу, а необмежений простір уяви допомагає їм відволікатись від негативних реалій.

Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Творчі канікули – 2024»

Номінація  «Безмежний  світ  моєї  уяви»

Коба Марія, 13 років

с. Пурпурівка,  Новомиргородська ТГ 

Подруженьки

притча 

Був звичайний, буденний день. По дорозі, в стоптаних капцях, в простенькому одязі бігла собі, вся заклопотана у справах жіночка, яку звали Доброта.

То там ще треба посіяти добро, а то до того в душу зазирнути, чи бува не оминула кого.

Аж тут, назустріч, іде поважною ходою, у модних чобітках, на великих закаблуках, по-модньому вдягнена красуня, ну чисто тобі панянка. А звати її Підлість. І, примруживши так одне око, думає хитро собі: – Та щоб ще «такого» зробити. А сама єхидно до Доброти:

– Ой, добридень, подруженько! І куди це ти так поспішаєш? Весь час ти така заклопотана, давай хоч поговоримо! Дивись, я прикупила собі одягу моднього, а ти так і ходиш в своєму одязі, ну, чисто лахміття. Є в мене добрі знайомі, ходім, і тебе вони вдягнуть, будеш, як та краля.

– Та куди там мені до тебе: то там справи чекають, то до того треба забігти, іншого підтримати.

– І навіщо вони тобі здалися, тії людці, нехай товчуться як хочуть. Я ось своїх швиденько обійшла, посіяла свої зернята в їхніх душах, то й робота зроблена, і з спокійним серцем гуляю світом. От одягнешся так як я, то й не захочеться бігати, модні черевики топтати. Поїдеш десь на курорт, відпочинеш.

І подумала собі Доброта: – «Так ось, що ти весь цей час хотіла, щоб я припинила працювати, облиш голубко, не вийде це в тебе!»

- Та ні вже, дякую чемно за пропозицію, – відповіла Доброта. – А давай-но, ліпше я тобі подарую своїх зернят, і…

Та не встигла доказати Доброта, а «подруженьку» ніби вітром здуло.

– Ось тобі, вже й робота є, – подумала сама про себе Доброта, – треба бігти чим хутчіш, чи в стоптаних капцях, а чи вже й без них, а людей потрібно рятувати.

І, спотикаючись об колючі сходи-паростки пані Підлості, вириваючи їх руками, що аж мозолі на них полопали, заходилася проста жінка Доброта засівати свої золоті сходи.

І на тому місці, в тих душах, засяяло таке яскраве світло, що стало враз спокійно і тихо. І зітхнула Доброта: – Тут я впоралась, а скільки ж ще по світі сходів тієї пані. Та й побігла стурбована собі далі.

Люди! Плекайте, бережіть мої сходи в душах своїх і тоді ми разом врятуємо увесь світ! 

Наш дім!

казка 

         В чарівному лісі, де шелест листя розповідає історії про дружбу та пригоди, у кроні розложистого дуба, жили Голуб і Голубка, які були найкращими друзями для усіх лісових птахів. Вони завжди разом літали, співали та допомагали один одному.

От Гулубка і каже своєму Голубові:

– У нас скоро з’являться пташенята, а гніздечко в нас замале, час його розбудувати.  

         І взялися вони за роботу: то гілочку маленьку покладуть, то стеблинку, пір’їнку знайдуть і все в гніздечко. Одного разу, коли вони будували своє житло, на них напав злий Чорний Ворон, який хотів знищити їхнє помешкання.

         Голуб і Голубка вирішили захистити свій дім. І як вони не відбивалися, як вони не захищалися, але Ворон виявився дужчим. Ось уже з одного боку і гніздечко розвалилося. Знесилившись, стали просити вони на допомогу усіх лісових птахів.

– Друзі, допоможіть нам, Чорний Ворон життя не дає, гніздечко руйнує!

         На їхнє прохання про допомогу злетілися всі лісові мешканці і стали радитись. Разом вони створили план, як перемогти злого Ворона. Голубка відвела Ворона подалі від гнізда, поки Голуб з іншими птахами будували великий гніздовий будиночок, який виглядав як справжній замок.

         Коли Ворон повернувся, він був дуже здивований з величезного будиночка. Голуб і Голубка разом з птахами закричали: «Це наш дім! Ти не зможеш нам завдати шкоди!». Чорний Ворон злякався та втік, обіцяючи більше не турбувати їх.

         Завдяки спільним зусиллям та дружбі, Голуб і Голубка змогли захистити своє гніздо від злого Ворона. Вони зрозуміли, що разом вони непереможні і ніщо не може їх розлучити. Ця пригода навчила їх, що дружба та взаємопідтримка – найважливіші речі у світі.

         І відтоді Голуб і Голубка та всі лісові птахи жили дружно і щасливо, знаючи, що разом вони можуть подолати будь-які труднощі. А злий Чорний Ворон навіть не намагався повертатися в той ліс, бо знав, що там завжди буде панувати дружба та взаємодопомога.

Козаки та Аянці

казка

         У далекому космосі, на планеті Земля, жили хоробрі, відважні козаки, які завжди були готові захистити свою планету від будь-якої небезпеки.

         Одного дня на Землю напали злючі, лихі чудовиська, яким хотілося заволодіти всім космосом. І почали вони руйнувати все на своєму шляху.

         Козаки відразу піднялися на захист своєї Землі і готові битися до останнього подиху. Але зло було дуже сильне, і козаки потребували допомоги.

         У якийсь момент козаки відчули, що не зможуть витримати натиску ворога, і саме в цей момент у небі з’явилися дивні силуети. Це були мешканці планети АЯ, які прилетіли з далекого космосу на допомогу хоробрим козакам. Вони були високі, кремезні, сяючі створіння, схожі трохи на людей і на голові мали дивні антенки.

– Ми вітаємо землян-козаків! Ми, відважні воїни планети АЯ, прилетіли на допомогу у боротьбі проти чудовиська. Зло повинно бути покаране!

         Знесилені земляни щиро подякували своїм новим друзям. Козаки та воїни з планети АЯ об’єднали свої сили і розробили план битви проти чудовиська. Разом вони створили неймовірну зброю та космічні пристрої. І почалася жорстока боротьба. Всі злагоджено використовували свої навички та вміння, щоб перемогти ворога. Кожен з них виявився незамінним у цій боротьбі, і разом вони вигнали злу, лиху силу з планети Земля.

         Після перемоги, хоробрі козаки та відважні воїни планети АЯ відсвяткували свою спільну перемогу разом. Вони розуміють, що завдяки зусиллям можна досягти неймовірних результатів.

         Ця казка навчає нас тому, що дружба, співпраця та взаємодопомога – основні речі в житті.

         Так закінчилася ця неймовірна історія про козаків з планети Земля та мешканців планети АЯ, яка нагадує нам про те, що разом ми сильніші і можемо подолати будь-які перешкоди.

 

 

 Твори переможців обласного туру

VІІ Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання - 2024»

 

Чуканов  Дмитро

учень 6 класу ліцею «Крила України»,  м. Знам’янка

 «Мій  улюблений  герой:  чому  саме  він?»

твір-роздум  

 

Вітаю вас! Мене звати Дмитро.

Я люблю відвідувати бібліотеку, брати участь у заходах та читати цікаві книжки. Зазвичай я полюбляю читати пригодницькі історії: «Діти капітана Гранта», «П’ятнадцятирічний капітан», «Гімназист і Чорна Рука», «Пригоди славетної п’ятірки» про сильних, безстрашних і мужніх героїв, які йдуть назустріч пригодам і перемагають у складних ситуаціях. 

Але, прочитавши книгу Григора Тютюнника «Дивак», яку нам задали для літнього читання, я відкрив для себе в образі головного героя – хлопчика Олеся зовсім іншу, нову для мене вдачу сильної та глибокої людини.

До цих пір я думав, що бути сильним і хоробрим – це найголовніше. Адже тобі під силу впоратися з будь-якою ситуацією, перемогти злодіїв, захистити слабкішого. Та прочитавши повість «Дивак», я зрозумів, що для перемоги добра над злом не обов’язково застосовувати силу. Іноді своїми вчинками, наполегливістю у своїх переконаннях можна довести свою правоту і відстояти інтереси добра.

Саме так і вчиняє Олесь, коли опиняється в ситуаціях, де застосовується фізична сила, недбале ставлення до природи або трапляються випадки людського цинізму та байдужості.

Олесь – простий сільський хлопчик. Він не впав з неба, як Хлопчик-зірка чи інші вигадані герої фантастичних творів. Він є звичайним хлопчиком, який живе в українському селі й навчається в сільській школі. Щоправда, в реальному житті дуже мало таких людей, як Олесь.

         Мені близький внутрішній світ Олеся. Цей хлопчик багато в чому схожий на мене. Я теж дуже люблю тварин і не можу собі уявити, як можна їх ображати. На відміну від Олеся, я живу не в селі, а в місті, але мене теж захоплює краса мого рідного краю. Під час подорожей мені подобається спостерігати за птахами, милуватися деревами та квітами.

Образ Олеся дуже реалістичний. Коли я читаю про Олеся, то уявляю на його місці себе. Мене теж захоплює краса природи, тому я намагаюся дбайливо до неї ставитися. Мене обурює, коли після пікніка відпочивальники залишають непогашеним багаття або не забирають з собою сміття. Я не уявляю собі, як можна рубати дерева, не кажучи вже про те, щоб стріляти в звірів чи птахів. Це жорстоко, адже їм так само боляче, як і людям. Чому для сучасної людини любов до природи перестала бути нормою і викликає подив?! Коли дитина цілиться з рогатки в горобця, це нікого не шокує. А хлопчик, який бродить серед вкритих снігом дерев, спостерігає за дятлом, виводить пальчиком на снігу малюнки і захоплюється чарівністю зимового лісу, здається всім дивним…

Олесь вразив мене своїм добрим серцем і ставленням до природи, як до живої істоти. Це зворушливо і незвично, тому що контрастує з жорстокою і черствою дійсністю, в якій ми живемо, зі споживацьким ставленням до навколишнього світу. В повісті зло зображено у вигляді людської байдужості, егоїзму, нетерпимості до інакомислення уособлюють дід Прокіп та Федько Тойкало. Інші персонажі знеособлені, але їхнє ставлення до Олеся відомо: дивак.

Сам хлопчик не розуміє, чому на нього так кажуть. Адже його вчинки ґрунтуються на його глибоких переконаннях, в основі яких лежать добро, щирість та небайдужість до оточуючих.

 Твори переможців обласного туру

VІІ Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання - 2024»

Конкурс відбувався з 26 травня по 30 серпня 2024 року.

Учасниками Конкурсу стали 185 учнів 5-9-х класів із різних сіл, селищ, міст нашої області. Зазначимо, що у минулому році конкурсантів було менше – 130 школярів.

Цьогоріч в обласному турі змагання за звання «Лідер читання» виборювали 17 юних книголюбів – користувачів спеціалізованих бібліотек для дітей та публічних бібліотек сільських, селищних, міських територіальних громад. Серед завдань Конкурсу, які виконували як читачі, так і бібліотекарі, було написання твору-роздуму «Мій улюблений літературний герой: чому саме він?». Саме ці твори переможців хочемо представити нашій аудиторії.

Як відомо переможцями стали двоє активно читаючих шестикласників, які набрали однакову кількість балів. Про це повідомлялося на сайті http://librarychl.kr.ua/pro_bib/lider_chit_2024.php  

 

Це – Шабанова Ольга з Олександрівської громади та Чуканов Дмитро з м. Знам’янка.

                                               Шабанова  Оля

                      учениця  6  класу  «КЗ  Олександрівський  ліцей  №1»

«Мій  улюблений  герой:  чому  саме  він?» 

твір-роздум 

Я – дівчинка Оля з мальовничого села Голикове Олександрівської громади. В новому навчальному році я перейшла до 6-го класу КЗ «Олександрівський ліцей № 1». Сьогодні я хочу розповісти про одного з улюблених моїх героїв, а вірніше героїнь, про яку дізналася на уроці української літератури, коли вивчали творчість Галини Малик. Це – героїня Аля з казки-повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Книга просто супер!

       Чому саме Аля ? Тому, що вона дуже схожа на мене та думаю і на інших дітей. Я проживаю в багатодітній родині і дуже часто, ми, діти перекладаємо домашні справи один на одного, або просто недороблюємо їх. Ми сваримося, потім батьки сварять нас, потім ми всі разом виконуємо роботу. Отак і Аля – звичайна дівчинка, яка постійно відкладала свої справи на потім. І ось тому вона потрапила в дивну країну Недоладію, де знаходилось все недороблене і незакінчене. У цій країні проживали казкові герої Недоладьки, Недопопелюшки, Недоролі – всі, хто так само, як і Аля недоводили свої справи до кінця.

Мені сподобалось, як Аля перебуваючи в дивній країні потрапляла в різні пригоди, навіть потрапила до в’язниці. Вона зустріла дуже багато цікавих героїв казки. Але найголовніше, вона зрозуміла, що відкладати справи на потім – це погана звичка. Адже через це можна потрапити в неприємності, як це сталося з нею. Наприклад, в реальному житті нам ліньки вчасно робити уроки, ми краще пограємо в ігри у смартфоні. Але після того, як я прочитала цю казку, зрозуміла, що так робити не можна. Адже потім доведеться все робити в останню хвилину і буде дуже складно. Ще одна риса характеру, яка є в моєї героїні – це сила волі. Аля не здалася, вона знайшла в собі сили подолати все. Вона стала відповідальнішою і навчилася доводити свої справи до кінця. Я хочу бути трохи схожою на Алю. Я хочу вчитися на її помилках і ставати кращою.

А ще мені хочеться сьогодні трішки пофантазувати. Розумію, що такого не станеться, але дуууже…  Третій рік в моїй рідній країні йде страшна війна. Так хочеться, щоб люди, які розпочали війну, з їхніми амбіціями відправились всі в країну Недоладію, а на їхньому шляху, щоб обов`язково зустрівся Кат. Бажання по знищенню мого українського народу ніколи щоб не справдилися. На початку книги є один епізод з яким зустрічається Аля, перед тим, як потрапити в дивну країну. Чудернацький гість знайомив мою героїню з правилами Недоладії:

Недо-роби!

Недо-пиши! та інші. Так само я б хотіла, щоб наш агресор отримав такі настанови і ніколи не зміг їх виправити:

Недо-стріляй!

Недо-руйнуй!

Недо-вбивай!

Недо-воюй!

Недо-лети!

І недо-їж!

І недо-спи!

І в Недоладію

Мерщій і НАЗАВЖДИ!

Казка дуже повчальна і корисна. Я вважаю, що її мають прочитати всі діти!

 Про творчі конкурси,

для юних читачів Кіровоградщини 

     2024 рік багатий на різноманітні заходи, що виявляють та розкривають творчі здібності дітей завдяки Всеукраїнським конкурсам  –  «Лідер читання»,  дитячих малюнків «Зелене відновлення України: дитячий погляд»  та «Майбутнє планети у наших руках», дитячий літературний «Творчі канікули»,  дитячої творчості «Україна-мрія!»,  із правового просвітництва «Конституція для всіх: і великих і малих».

Ініціатор таких масштабних подій – НБУ для дітей та її партнери. У нашому краї конкурсами опікувалась Кіровоградська ОДБ ім. Т. Г. Шевченка, а спеціалізовані бібліотеки для дітей та публічні бібліотеки, що обслуговують користувачів-дітей, залучали своїх відвідувачів до участі в них. Завдяки активній інформаційній кампанії, проведеній бібліотекарями, у конкурсах взяли участь понад 720 користувачів-дітей з різних куточків нашої області. Як результат, до НБУ для дітей направлено 100 дитячих робіт переможців обласних турів різних Конкурсів для участі у завершальних етапах.

На бібліотечному блозі «Фаховий меседж» ми неодноразово представляли творчі роботи дітей від 11 до 18 років. Теж зробимо й цьогоріч. Зокрема, можна буде почитати літературні твори переможців обласних турів Всеукраїнських конкурсів «Лідер читання – 2024» та дитячого літературного «Творчі канікули – 2024».  Різноманітні літературні твори занурять читачів у світ реального, можливого й вигаданого. А те, що це буде захопливе читання – стовідсотково!