"Книжковий арсенал 2026"

    Рop-up  (поп-ап)      

або   диво   паперової   інженерії

Продовжуємо занурення в історію «Книжкового арсеналу». У пості Блогу від 15.06.26. йшлося про фестиваль 2013 року, у рамках якого проводився майстер-клас зі створення поп-ап книжок. Про цей напрям у книговидавництві будемо говорити.  

Нагадаємо, що 

про паперову книгу, як об’єкт одного з видів мистецтва,  розповідалось у 7-ми постах https://www.blogger.com/blog/page/edit/6963212978547582639/8444779346687176651  (сторінка блогу «Враження від…»). На їх основі було створено видання – електронна презентація «Book-art або трансформація паперових книг у мистецтво», де представлено популярні техніки, зокрема, бук-карвінг, книжковий живопис, книжкові скульптури   http://librarychl.kr.ua/pro_bib/prezent-metod-2018-2.php

І в нинішньому пості продовжуємо тему незвичайних книжок. Адже, для багатьох наймолодших читачів і не тільки, яскраві книжкові спогади пов’язані саме з ілюстраціями. До того ж, хотілося б, щоб юна читацька аудиторія зростала зі знаннями про розвиток і призначення книги – інтелектуальне, творче, естетичне. І над цим, сподіваємось, будуть працювати бібліотечні фахівці, взявши до уваги наш матеріал, бо точно, у кожній бібліотеці, знайдеться хоча б один примірник таких книжок. Бажано, під час бібліотечних івентів про поп-ап, не тільки демонструвати на екрані чудові книжки, а й розповідати про їх створювачів-митців, роботи яких цінуються у всьому світі.

З  історії  рop-up 

Слово «рop-up» з англійської означає «раптово з’являтися», «зринати», «вигулькувати». Термін виник у 60-70-ті роки ХХ ст., у США, для опису конструкцій у книгах, що дозволяють рухати та піднімати ілюстрацію, роблячи її об’ємною. У закритому вигляді всі вони стають плоскими. Відкривши книгу, перед читачем з’являються об’ємні фігури, що створюють ефект 3D і тому зачаровують відразу. Видання у цьому форматі мають різні назви: книги, що оживають або «живі книги», розкладанки, книжки-панорамки, movable books (рухомі книги), книжки з об’ємними (тривимірними) зображеннями.

Прототипи поп-ап книжок сягають ще арабських і перських манускриптів з медицини та астрономії ХІ століття. Але перші такі книги з’явилися у ХIII ст. Їх «батьком» вважається каталонський поет та філософ епохи Середньовіччя Раймунд Луллій, який створив рухомі зображення або вольвели – обертові діаграми (паперові частини на основі дискового механізму) для ілюстрації своєї астрологічної теорії. Що це давало? Луллій перетворив пасивне читання тексту на інтерактивний процес, де читач безпосередньо маніпулював інформацією на сторінці. Пізніше формат книг із рухомими частинами підхопили середньовічні лікарі (для створення тривимірних анатомічних атласів, де шари паперу підіймалися, наче шкіра й м'язи), а також астрономи для розрахунку фаз Місяця та руху планет. Дуже вражає наочністю видання «De humani corporis fabrica librorum» творця сучасної анатомії як науки Андреаса Везалія (1543). Саме воно принесло йому славу та статки, а про ілюстрації існує версія, що їх виготовили в майстерні Тіціана (Тіціа́н Вече́лліо, італійський живописець епохи Високого та Пізнього Відродження).

Багато хто з дослідників, зробили висновок, що поп-ап книжки старіші за винахід друкарства (1440 р.) Йоганна Гутенберга, першого друкаря з Німеччини.

Через два століття, 1765 року, лондонський видавець Роберт Сейєр винайшов формат lift-the-flap (дослівно з англійської – «підніми клапоть»). У ньому можна було відкривати різні віконечка, що дозволяло кумедно комбінувати частини різних зображень і сцен. Ці видання мали багато спільного з іграшкою, тому їх почали купувати дітям, хоча задоволення було не з дешевих.

А от перші дитячі «живі» казки з’явилися в Англії та Німеччині у ХІХ столітті. Лондонське видавництво Dean & Son заснувало масове виробництво рухомих книг. Вони винайшли механізм зі спеціальними паперовими стрічками-важелями. Потягнувши за таку стрічку внизу сторінки, дитина могла «оживити» персонажа казки – змусити його рухати очима, руками чи головою. Німецький художник та паперовий інженер Лотар Меггендорфер удосконалив ці механізми. Його книжки містили складні системи важелів із дроту та картону. Один рух пальця міг запустити цілу серію взаємопов'язаних рухів різних персонажів на ілюстрації. Його роботи й досі вважаються шедеврами паперової інженерії.

Почали з'являтися і тривимірні книги-панорами. Коли дитина відкривала сторінку, згорнуті паперові декорації розпрямлялися, створюючи об'ємну сцену, схожу на мініатюрний театр. Усі ці ілюстрації розфарбовувалися вручну, тому такі книжки коштували дорого і вважалися розкішним подарунком для дітей. Рухомі видання набували шаленої популярності у книговидавництві й серед читачів і стали справжнім технологічним та культурним проривом того часу. Можна сказати, що то був «золотий вік» рухомих книг. І, здавалось, що вже все вигадано, винайдено й створено.

Та у ХХ ст. стався великий стрибок уперед у галузі дитячих об’ємних книг. У 1929 році, у Лондоні, почала виходити серія новаторських книг Bookano – щорічний збірник дитячих оповідань «Daily Express Children’s Annual» (1929-1949). Їх авторами були власник лондонського видавництва Strand Publications і редактор Луї Жиро (француз за походженням) і Теодор Браун. Саме ці інноваційні 17 видань вважаються першими справжніми поп-ап книгами для дітей, тому що їхні спливаючі моделі можна переглядати з різних кутів (на 360 градусів), а не лише лицьовою стороною, оберненою до глядача.

Іншим незвичайним типом поп-апів того часу був паперовий сотовий стиль, запроваджений американським видавцем Бернардом Вілмсеном. Це - техніка створення об’ємних 3D-елементів із тонкого паперу. При розгортанні книжки чи листівки папір розширюється, утворюючи пишну, еластичну та повітряну структуру, що нагадують бджолині соти. 

У цей же час, у США, нью-йоркський видавець Гарольд Ленц у своєму видавництві «Blue Ribbon Press» у співпраці з Disney починає активно випускати книги «Поп-ап Міккі Маус», «Поп-ап Дональд Дак» та з іншими героями популярних коміксів. Їхні видання користувалися неабиякою популярністю. Чи не кожна американська родина з дітьми купувала такі книжки. І саме тоді видавці Blue Ribbon Press започаткували для таких видань новий термін – «pop up books», права на який активно відстоювали.

Отже, техніка поп-ап міцно закріпилася в дитячому книговиданні до 30-х років XX ст. А у подальшому почалися розробки сучасних інженерів паперових конструкцій. Та про це в наступних постах.

Більше інформації:

https://learning.ua/blog/dytiachi-knyhy-u-formati-pop-ap-osoblyvosti-ta-sekrety-stvorennia/

 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%9B%D1%83%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B9

 

https://www.google.com/search?csuir=1&aep=28&udm=50&mstk=AUtExfDxN2cZxik1SjulYcOFHcReBknMX_yxXonsQ3WcAzcNnD3mhdRtA5I1cHqmyxEd67J2VyQKb7vKh2rkelo2D2y

 "Книжковий арсенал 2026"

Про  дитячу  літературу  на  «Книжковому  арсеналі»

Благодійний проєкт

«Японські книги для дітей України:

гуманітарна ініціатива та культурне партнерство»

Проєкт презентували під час фестивалю у Києві. Реалізацією займалося відоме українське видавництво «Ранок», японське дитяче видавництво Shiko-Sha, НПО «Український культурний центр» у Токіо. Основою співпраці стало спільне прагнення підтримати українських дітей через книжки. У презентації взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме, генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов та видавчиня дитячої літератури Олена Носоненко.

Ініціатива виникла близько двох років тому після зустрічі представників японського видавництва Shiko-Sha з тодішнім послом України в Японії Сергієм Корсунським. Віктор Круглов зазначив: «Коли ми побачили, як Японія підтримує Україну, вирішили, що потрібно будувати додаткові культурні містки між нашими країнами. Наші партнери з Японії запропонували цей проєкт, і ми одразу його підтримали. Якщо діти не читатимуть, не буде майбутнього, не буде освіти, науки і технологій».

У межах проєкту п’ять класичних японських дитячих книжок було перекладено українською мовою, кожну з яких надрукували накладом у тисячу примірників на поліграфічному підприємстві «Юнісофт» у Харкові – менш ніж за 20 кілометрів від лінії фронту. Фінансування перекладу та друку забезпечили японські компанії-донори за підтримки Посольства України в Японії та Ukraine House Japan.

Президент видавництва Shiko-Sha Харукі Такеічі зазначив у своєму відеозверненні: «Ми щиро сподіваємося, що ці книжки запалять у серцях українських дітей вогник надії. Із далекої Японії – країни на сході, яку не видно звідси очима, – ми від усього серця бажаємо Україні миру та світлого майбутнього». Від часу свого заснування у 1950 році видавництво Shiko-Sha публікує дитячі книжки для читачів у різних країнах світу. Україна стала двадцятою країною, до якої команда видавництва передала свої книжки.

       

Про японські книжки.

«Моє перше сходження в гори» написана імператрицею Японії Мічіко. Малюнки до видання створила відома японська художниця Казуко Такеда. Книга написана на основі реальних теплих спогадів самої імператриці Мічіко з її дитинства, коли вона разом зі своєю родиною здійснювала літнє сходження на гору Міцугатаке в японській префектурі Наґано. Історія чудово передає дитячі переживання, легкі хвилювання та захоплення дикою гірською природою, вчить дітей стійкості, любові до природи, важливості сімейної підтримки та вмінню долати перші життєві труднощі.

«Лісове малятко» письменника Казуо Івамура з його малюнками до книжки. Це –  всесвітньо відомий майстер дитячої ілюстрації. Багатьом українським читачам він знайомий за культовою серією «14 лісових мишей» з мільйонними тиражами по всьому світу, що й принесло автору популярність. «Лісове малятко» — це казка, що занурює читача у світ дикої природи, розповідаючи про повсякденні пригоди, відкриття та дорослішання маленьких лісових мешканців.

«Сніг на день народження» – ніжна та глибока казка-картинка, написана самобутньою японською художницею Чіхіро Івасакі, яка ж нею й проілюстрована. Головна героїня казки – маленька дівчинка, яка мріє, щоб на її день народження пішов справжній сніг, адже вона живе в місті й зазвичай бачить його нечасто. Завдяки вірі та дитячій уяві відбувається справжнє диво – бажання здійснюється, огортаючи день народження магічною та затишною атмосферою. Акварелі ілюстрацій надзвичайно ніжні, наповнені світлом і майстерно передають мінливий настрій природи та дитячі емоції. Чіхіро Івасакі – мисткиня, що мала унікальний талант. Так, зокрема, аналізуючи пропорції тіла та міміку, вона могла намалювати дитину так, що глядач безпомилково вгадував її вік з точністю до одного місяця. Вона створила своєрідний стиль, поєднавши традиційну західну акварельну техніку з делікатними прийомами східної каліграфії, яку вивчала з 18-ти років. Більшість своїх знаменитих розмитих, повітряних образів художниця створювала без попередніх начерків олівцем, наносячи акварель відразу на мокрий папір. Під час Другої світової війни її будинок у Токіо було знищено авіанальотом. Цей травматичний досвід зробив її переконаною пацифісткою. Вона повторювала, що малює щасливих дітей, аби захистити мир на землі та не допустити бідності й нових воєн. Малюнки Чіхіро прикрашають всесвітньо відомий бестселер – автобіографічну повість японської письменниці і телеведучої Тецуко Куроянагі «Тотто-тян, маленька дівчинка біля вікна» про дитинство, виховання та альтернативну педагогіку в світі.

Наступні 2 книжечки написані однією авторкою Чідзуру Куратомі.

«Ведмідь-пекар» яскраво проілюстрована художником Кодзо Какімото. Ця історія є частиною серії про доброго й незграбного, але дуже працьовитого Ведмедя, який вирішує стати пекарем і відкрити власну пекарню. Спочатку у нього виникають труднощі через непорозуміння з відвідувачами, проте завдяки його щирості вдається знайти спільну мову з лісовими звірятами й приготувати найсмачнішу випічку для всіх. Книжка розповідає малечі про дружбу, взаємодопомогу та те, як важливо не опускати руки, якщо щось не виходить з першого разу. Також казка сповнена кумедних ситуацій.

«Дружнє цуценя» – зворушлива й лаконічна книжка-картинка про маленьке щеня, яке вчиться взаємодіяти з навколишнім світом, шукає друзів та пізнає радість від спілкування. Мінімалістичний, але емоційний стиль ілюстрацій Коти Таніучі допомагає найменшим читачам сфокусуватися на головних почуттях – доброті, емпатії та вірності.

Чому японські друзі обрали саме ці видання для українських дітей?

За словами організаторів, на цих творах виросло кілька поколінь японських дітей. Це – класика дитячої літератури. Оригінальні видання побачили світ ще у 1970–1990-х роках. І попри різні сюжети та героїв, усі книжки об’єднують теми дружби, співчуття, сміливості та сили уяви. Саме тому японські партнери вирішили поділитися ними з українськими дітьми.

П'ять тисяч примірників безкоштовно передаються бібліотекам, школам, дитячим садкам, лікарням та громадським організаціям по всій країні. Перші комплекти вже отримала державна освітня установа «Школа Супергероїв» для дітей, які знаходяться у лікарнях, можуть відвідувати уроки та складати іспити. Дана установа діє на базі медичного закладу «Охматдит». У 2019 році Школа презентувала соціальну франшизу для створення цілої мережі шкіл по всій Україні, аби діти в будь-якій лікарні країни могли продовжувати навчання та здобувати освіту.  «Школа Супергероїв», станом на 2026 рік, функціонує у 19-ти містах України. Цьогоріч буде відкриття і в м. Кропивницькому.

Влітку (червень/липень) 2026 року українські переклади книжок представляють в Японському культурному центрі в Парижі в межах виставки міжнародної серії дитячої літератури видавництва Shiko-Sha. Паризька виставка покликана вивести цей досвід на рівень світового культурного діалогу. Також 10 жовтня 2026 року в м. Кіото Український Дім в Японії проведе презентацію результатів проєкту та виставку книжок з нагоди 55-річчя побратимських відносин між містами – Києвом і Кіото.

І, приємно, що обговорюються можливості щодо реалізації другого етапу проєкту та друку додаткового накладу книжок.

 

 "Книжковий арсенал" 

Про  дитячу  літературу  на  «Книжковому арсеналі»

На Міжнародній виставці дитячих книг «Білі ворони» третього міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал - 2013» представлено книжку українського письменника Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука», в якій завдяки пригодницькому сюжету художньо досліджується становлення характеру юного героя.

Твір зорієнтовано на дітей середнього шкільного віку. Головний персонаж – школяр Івась Бондарук. Це 13-річний хлопчик із зайвою вагою, добрий і мрійливий, якого дражнять «Бурундуком, бо має «пухкі щоки», «невеликий зріст», «трохи товстенький». Івась сором’язливий, невпевнений у собі і часто зазнає знущань від однолітків. Це типовий підліток, який переживає багато змін у своєму житті. Він шукає себе, своє місце у світі, намагається зрозуміти, як поводитися з дівчатами, як спілкуватися з батьками. хлопець робить багато помилок, але він визнає свої помилки та завжди готовий вчитися на них. Виявляє велику силу волі, коли вирішує витримати тиждень мовчанки, щоб здійснити свої бажання, але також показує свою вразливість, коли реагує на насмішки та образи. Хлопцеві подобається дівчинка з паралельного класу, яку він називав «задерихвістка». Наражаючись на постійні кпини однокласників, він вирішує вчинити щось незвичайне, щоб виділитися, і для цього намагається скористатися стародавнім фольклорним рецептом – вивести собі кишенькового чортика.

Вперше скорочена версія повісті вийшла у 2010 р., опублікована в дитячому журналі «Барвінок». Перше ж видання вийшло 2012 р. у видавництві «Грані-Т» в серії «Книготерапія».  Художнє оформлення видання здійснено художницею Ганною Осадко (на фото), а післямова – письменниці, казкотерапевтині Катерини Єгорушкіної. 

Твір увійшов до короткого списку Книжкової премії «Дитяча Книга року ВВС-2012». Її перекладали кількома мовами світу. Зокрема, у 2013 році вийшов офіційний переклад повісті англійською мовою — «Eight Days of a Chipmunk's Life» (у перекладі відомої української письменниця Оксани Лущевської та американського літературознавця, перекладача, професора україністики Майкла Меріон Найдана, видавництво «Грані-Т»). Крім того, твір відомий у Вірменії завдяки місцевим збірникам сучасної української літератури. Згодом повість додали до творів додаткового читання шкільної програми 6-го класу з української літератури.

Повість полюбилась багатьом юним читачам. Тому автор написав продовження історії про головного героя у новій книжці «Закоханий Бурундук та інші розбишацькі історії», в якій опубліковано ще й повість «Завдання з фізики». Книжка побачила світ у 2015 р. у видавництві «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Юній читацькій аудиторії так полюбився цей хлопець, що у 2017 р., у видавництві «Фонтан казок» в серії «Книжка про мене», вийшло ще одне видання «28 днів із життя Бурундука», до якого входили попередні повісті та нові оповідання про цього героя – «Креденс» і «Алхімік». Ілюстрації в коміксовому стилі знову виконала Г. Осадко.

Про письменника.

    Іван Михайлович Андрусяк  (1968 р.) – відомий український поет, прозаїк, літературний критик і перекладач, родом з Івано-франківщини. За фахом філолог. Також навчався в Українській академії державного управління при Президентові України, стажувався в Університеті північного Лондона The University of North London (Лондонський Університет Метрополітен London «Metropolitan Universiti»).  Працював у різних видавництвах –літературний редактор видавництва «Грані-Т» (2007-2014), головний редактор видавництва української літератури для дітей «Фонтан Казок» (2014 – 2020), де створював «обличчя» «Фонтану казок», беручи участь у випуску кожної книжки. На жаль, видавництво не «пережило» covid-карантин і призупинило свою роботу.

Починав І. Андрусяк як автор «дорослої» поезії. Загалом вийшло друком десять поетичних книжок. Успішний в прозі і драматургії. Плідно працює як перекладач, зокрема, з польської (А. Бурса), англійської (Е. Естлін Каммінґс, Ч. Діккенз). З 2007 р. література для дітей стає провідною у творчості письменника. Його перу належить книжка біографічних оповідань «Іван Андрусяк про Дмитра Туптала (св. Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ'яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича і Олексу Довбуша». У доробку письменника є аж три оригінальні дитячі абетки. Творчий доробок автора понад 50 книжок, з яких більше 30-ти – для дітей. Це – серії казок та повістей, зокрема, про Стефу і Чакалку, вищезгаданого Івана Бурундука, морськосвинського детектива Жерара та багато інших. Усі дитячі книги І. Андрусяка поєднують легку, ігрову поезію, образність, виразний ліричний струмінь, зберігаючи фірмову грайливість та гумор, допомагають прививати добрий смак та любов до якісної літератури. Книги автора перекладені польською, англійською, португальською, німецькою, білоруською, словацькою, вірменською мовами й публікувалися в періодиці та антологіях у 12 країнах світу. Письменник є членом Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. І. Андрусяк удостоєний відзнаки «Дитячий поет року» (2017). Подорожує країною, зустрічається з дітьми у дитячих бібліотеках і школах. Не один раз приїздив і до Кіровоградської ОДБ ім. Т. Г.Шевченка, де його радо зустрічали юні читачі.

Про ілюстраторку книжки «Вісім днів із життя Бурундука».

Ганна Володимирівна Осадко (1978 р.) з міста Тернопіль. Проілюструвала понад сім десятків книжок для дітей. Книжки з її ілюстраціями потрапляли у престижні світові каталоги. Вона – чи не єдина в Україні, яка працює з «ручними» техніками – малює на склі, робить пластилінові ілюстрації. Нині Ганна експериментує з керамікою і створює ангелів перемоги. Але, крім цієї діяльності, пані Ганна створює вірші та прозові книжки для дітей. Переклала з французької 6 дитячих віршованих книжечок із серій «Для дівчаток» та «Для хлоп'яток» (вид-во «Навчальна книга – Богдан»). Також перекладає з англійської мови. Її ж вірші перекладені польською, болгарською, хорватською, англійською, німецькою, французькою і каталонською мовами. З-поміж отриманих відзнак пані Ганни як письменниці варто виділити літературну премію «Благовіст» за книгу «Та, що перевертає пінгвінів» (2009), диплом 20-го Львівського форуму за дитячу книгу «Пластилінові загадки», Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського за книгу «Жити просто» (2018), «Книжка року-2024» у номінації «Література для молодших школярів» за книгу «Дубочок з війни» (2024).

 

Пройшов час, з моменту написання книжки І. Андрусяка. Повість «Вісім днів із життя Бурундука» виходила друком щонайменше 5 разів. Підросла й нова аудиторія читачів, якій також подобається Івась. Тому у дитячих бібліотеках слушною буде організація різних івентів про твори письменника Івана Андрусяка та художниці Ганни Осадко.

 

Скористайтесь  джерелами:

 

https://book-ye.com.ua/authors/ivan-andrusyak/?srsltid=AfmBOopcGOmK1wzqXPLB5MHpvtr_liYN-sT9MQvd_Gia5EIhpjczV-pD

 

https://www.barabooka.com.ua/iljustruju-knizhki-dlya-ditej-ganna-osadko/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%81%D1%96%D0%BC_%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96%D0%B7_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%91%D1%83%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0

https://dovidka.biz.ua/8-dniv-iz-zhyttya-burunduka-holovni-heroi-ta-ih-harakterystyka 

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 

https://pen.org.ua/members/ganna-osadko