пʼятниця, 25 вересня 2026 р.

 «Рop-up»  (поп-ап)  або  диво  паперової  інженерії

Сучасні «королі»  поп-ап

На світовому ринку працює чимало спеціалістів поп-ап. Але у світі налічується лише кілька десятків фахівців такого рівня, які одночасно виступають авторами, художниками та конструкторами поліграфічних елементів, а їхні книги – справжнє високотехнологічне мистецтво. Серед таких митців – Ро́берт Сабу́да – відомий американський дитячий письменник, ілюстратор. Себе він називає «інженером-дизайнером об’ємних книжкових зображень».

Майбутній майстер поп-апу народився у 1965 р. (штат Мічиган, США). Пристрасть до створення книг з'явилася у нього ще в дитинстві. Його батько був каменярем, а мати працювала в танцювальній школі, тому вдома завжди заохочували творчість. Захоплення тривимірним паперовим моделюванням з'явилося у хлопця після отриманої в подарунок pop-up книги. Величезне враження на хлопчика справила «Попелюшка» з ілюстраціями Войтеха Кубашти. Маленький Роберт вирізав, малював і клеїв свої перші книжечки з усього, що було під рукою – обрізків шпалер, коробок та буклетів. Свою першу книжку-розкладачку створив у віці восьми років. Вчитель малювання переконав Роберта здобути фах поліграфіста-дизайнера. Згодом Р.Сабуда закінчив престижний Інститут Пратта (Pratt Institute) в Нью-Йорку, де вивчав мистецтво та ілюстрацію. Починав як звичайний ілюстратор дитячих видань. З 1994 року випускає власні об'ємні шедеври. Ілюстрації художника виконуються у стилістиці американських коміксів, з великими колірними плямами. Конструктивно книги виконані в одній техніці, яка являє собою відносно просту схему – вклеювання складеного під кутом аркуша в центр розгорту. Послідовне з’єднання таких одноманітних конструкцій дозволяє досягнути їхньої взаєморухливості під час розкривання розгорту. Також характерною рисою – є вклеювання додаткових невеликих розгортів усередину основного. Текстова частина при цьому виконана лаконічно, частіше на чистому білому тлі, що вдало поєднується з кольоровими плямами ілюстрацій. Paper engineer Р. Сабуда наголошує, що головним секретом його роботи є не те, як змусити паперову конструкцію відкритися, а те, як спроєктувати її так, щоб книга ідеально та плавно закривалася, не мнучи папір. 

Довгий час Роберт працював у тандемі з діловим партнером – не менш талановитим дизайнером – Метью Райнгартом. У студії Сабуди, у Нью-Йорку, вони розробили понад двадцять об’ємних книг – як науково-пізнавальних, так і казкових історій. Зокрема, це: відомі енциклопедії із серією книг «Доісторична енциклопедія» («Encyclopedia Prehistorica») про десятки видів доісторичних істот; «Енциклопедія міфології» давнього світу («Encyclopedia Mythologica»), до речі, в українських крамницях книги продаються в оригіналі, англійською мовою. Після виходу книжок художники відразу потрапили у список бестселерів «Нью-Йорк Таймс». І не дивно.


Ці шедеври захоплюють читача з перших сторінок дивовижними несподіванками – ефектом «оживання» тривимірних героїв. Зокрема, один із чудових трьохтомників «Доісторична енциклопедія» містить 6 основних розворотів (сторінок), але всередині них приховано понад 30 тривимірних pop-up елементів та інтерактивних закладок (pull-tabs). Усі книжки насичені цікавими фактами і дрібницями з історії, а також мальовничістю.

Роберт Сабуда створює неймовірні авторські тривимірні адаптації класичних казок, де при відкритті сторінки виростають величезні паперові замки, розпускаються квіти чи оживають динозаври. До найпопулярніших книг належать: «Аліса в Країні Див» (Alice's Adventures in Wonderland) – одна з вершин майстерності автора – паперові карти розлітаються прямо в повітрі навколо читача; «Дивовижний чарівник країни Оз» (The Wonderful Wizard of Oz); «Красуня і Чудовисько» (Beauty and the Beast) — книга стала бестселером за версією The New York Times; «Хроніки Нарнії» (The Chronicles of Narnia). Інтерпретація класичного американського гімну «Америка прекрасна» («America the Beautiful») в однойменній книзі Сабуди має приголомшливий масштаб – від мосту Золоті Ворота до гори Рашмор і Статуї Свободи. На кожній сторінці представлено чудове спливаюче вікно з рядком із першого (і найвідомішого) куплету гімну. А на останній сторінці Сабуда зібрав пісню повністю у невеликий буклет. Цей витвір-сувенір можна вважати національним скарбом.



Креативний «паперовий інженер» Роберт Сабуда – тричі лауреат премії Меггендорфера за книги «The Christmas Alphabet» (1998), «Cookie Count» (2000), «The Wonderful Wizard of Oz» (2002). Авторитетне видання «The New-York Times» визнало Роберта Сабуду беззаперечним «королем pop-up книг». І з цим не можна не погодитись.

Детальніше: 

https://en.wikipedia.org/wiki/Robert_Sabuda

https://www.facebook.com/watch/?v=7207725199339711

https://www.youtube.com/watch?v=L_DkuirvQ5E

https://www.englishbooks.in.ua/robert-sabuda/

 


понеділок, 7 вересня 2026 р.

 Про обласний тур

ІХ Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання - 2026»

Підтвердженням думки, що читання – одне із улюблених захоплень дітей, є ІХ Всеукраїнський конкурс «Лідер читання –2026», що відбувся влітку. Цьогоріч Конкурс вкотре об’єднав юних книголюбів – 1980 читачів-учнів 5-9-х класів із 17-ми бібліотек для дітей і публічних бібліотек для дорослих. Завданням конкурсантів було написання фанфіка на улюблений твір, а також проявляти активність у різноманітних проєктах, івентах бібліотек, читачами яких вони є. Фіналістами обласного туру стали 14 учасників Конкурсу.

Титул «Лідер читання – 2026» у Кіровоградській області отримала Кіра Хомяченко, читачка Знам’янської міської бібліотеки філії № 3.

Представляємо твір переможниці.

 Фанфік  на  книгу  Зірки  Мензатюк  

«Таємниця  козацької  шаблі»

Авторка –

Хомяченко Кіра, 5 клас

Літні канікули були в самому розпалі. Після обіду Кіра, як завжди, поспішала до бібліотеки. Тут вона почувалася особливо затишно. Книги відкривали перед нею нові світи, а інколи навіть здавалося, що кожна з них приховує власну таємницю.

- Привіт, Кіро!- усміхнулася бібліотекарка. - Сьогодні для тебе є дещо особливе.

Вона поставила на стіл стару книгу в темно-зеленій палітурці.

-Її подарували бібліотеці лише вчора. Я ще навіть не встигла її переглянути.

Кіра обережно розгорнула книгу. Раптом між сторінками щось зашелестіло й упало на стіл. Це був пожовклий конверт, запечатаний старою восковою печаткою і з загадковим знаком. Усередині лежали складений аркуш і клаптик старої карти. На аркуші було написано: «Якщо цей лист потрапив до твоїх рук, значить, історія козацької шаблі ще не закінчилася. Та пам'ятай: справжні скарби знаходять лише ті, хто любить свою землю, береже її історію і не боїться труднощів». Унизу стояв підпис: «Наталка».

Кіра здивовано завмерла.

- Невже... та сама Наталка?

Зовсім недавно вона прочитала повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Невже героїня книги могла залишити справжнього листа?

- Мабуть, хтось пожартував, - усміхнулася бібліотекарка.

- Після цієї книги я вже знаю: історія любить дивувати, - відповіла Кіра.

На клаптику карти були намальовані річка, старий дуб і маленька позначка у вигляді бібліотеки. Поруч стояв напис: «Шукай там, де історії знаходять своїх читачів».

- Це ж бібліотека! - вигукнула Кіра.

- Виходить, перша підказка вже знайдена, - сказала бібліотекарка. - Але, мабуть, це лише початок.

Кіра ще раз уважно роздивилася карту. Крім річки, дуба й позначки бібліотеки, на ній нічого не було. Бібліотекарка підійшла до однієї з полиць і дістала товсту книгу про історію козацтва.

- Подивись уважно на цей знак.

На обкладинці була витиснена майже така сама печатка, як на конверті.

Кіра швидко розгорнула книгу. Між сторінками лежала вузенька смужка пожовклого паперу: «Перш ніж вирушити в дорогу, знайди місце, де живуть історії твого краю».

- Це може бути музей, — замислилася Кіра.

- А може, краєзнавчий відділ нашої бібліотеки? - усміхнулася бібліотекарка.

Вони почали переглядати книги про рідний край. І раптом із великого краєзнавчого альбому випала стара чорно-біла фотографія. На звороті було написано: «Той, хто знає минуле, завжди знайде дорогу в майбутнє». В правому нижньому кутку  фотографії виднівся маленький дубовий листок і ледь помітний напис олівцем: 39.

- Такий самий був на карті!

На тридцять дев'ятій сторінці альбому вони знайшли фотографію старезного дуба. Під нею стояв короткий підпис: «Знайди дуб біля давнього козацького шляху»

Кіра переглянулася з бібліотекаркою.

- Погляньте! - Кіра показала на карту - тут теж намальований дуб!

Наступного дня вони вирушили на пошуки. Дорогою кілька разів звіряли карту, обходили зарості й питали дорогу у місцевих жителів. Нарешті побачили старий дуб. Він був величезний. Його гілки розкидалися над землею, наче руки, що обіймали все навколо.

На корі дерева Кіра помітила той самий знак – маленький дубовий листок.

- Ми на правильному місці!- вигукнула вона.

Біля коріння лежав великий, вкритий мохом, камінь. Об’єднавши зусилля, вони відсунули його і поміж покрученого коріння велетенського дуба знайшли невелику металеву скриньку.

Кіра обережно відкрила її... Там не було ні золота, ні коштовностей. Лише невеликий сувій і старовинна козацька печатка.

Кіра розгорнула сувій і почитала напівстертий напис:

«Не шукай багатства там, де схована пам'ять. Найцінніше не можна продати чи купити. Поки люди читають, пам'ятають і розповідають історію своєї землі - вона живе».

Кіра довго мовчала.

- То ось який скарб ми шукали...

Бібліотекарка кивнула.

- Схоже, так.

- Але хто залишив нам ці підказки? І до чого тут Наталка?

Бібліотекарка усміхнулася.

- Мабуть, на це питання ми ніколи не отримаємо точної відповіді.

Повернувшись до бібліотеки, Кіра одразу відкрила стару книгу. Вона хотіла ще раз перечитати лист, але конверта між сторінками вже не було. Зник і клаптик карти. На останній сторінці книги, де раніше не було жодного напису, тепер виднівся маленький дубовий листок. А під ним — лише два слова: «До зустрічі...»

Кіра закрила книгу. Вона так і не дізналася, хто залишив лист і підказки. Але тепер була впевнена в одному: інколи варто просто відкрити книгу — і вона приведе тебе у світ пригод, де на тебе чекають справжні скарби. А десь між її сторінками вже причаїлася нова таємниця...

 

 

вівторок, 1 вересня 2026 р.

 «Рop-up»  (поп-ап)  або  диво  паперової  інженерії

На   межі   ХХ   -   ХХІ   століть

 

Впродовж попереднього посту, слід зазначити, що бізнес В. Ганта був успішним і в 2000-х. Серед найвідоміших книжок його видавництва – світовий бестселер «Будинок з привидами» («Haunted House», 1979 р.). Його автори польсько-англійський художник Ян Пєнковський (Jan Pieńkowski) та американський інженер, дизайнер, ілюстратор Тор Локвіг (Tor Lokvig). Книга розійшлася накладом у понад мільйон примірників та отримала у 1980 р. престижну британську нагороду в галузі дитячої ілюстрації – Медаль Кейт Грінвей (Kate Greenaway Medal). У книжці складні тривимірні рухомі елементи, де кожна сторінка буквально оживає, коли читач відкриває її, тягне за засувки або крутить коліщатка. В оригінальних виданнях, наприкінці книги, був механічний елемент, який під час відкривання сторінки видавав скрипучий звук, що імітував роботу пилки.  

   

З’явився і ринок навчальних інтерактивних книжок, хоча й поступався розважальній літературі. У 1983 р. вийшла інтерактивна книга «Людське тіло» («The Human body»). Її створювали декілька авторів: доктор медицини Дж. Міллер (Jonathan Miller) написав текст, Д. Пелхам (David Pelham) здійснив оформлення,  Г. Віллок (Harry Willock) намалював ілюстрації, В. Дуппа-Вайт (Vic Duppa-Whyte) та Д. Розендейл (David Rosendale) займалися дизайном паперових конструкцій. По суті, це – атлас анатомії людини з реалістичними ілюстраціями й багатьма рухомими та тривимірними елементами. Ось як описує цю книгу у дисертації «Інтерактивність як засіб формування дизайну дитячої друкованої книги» Н. В. Величко: «Ілюстрації у книзі зроблені у реалістичній стилістиці та зображують частини людського тіла у розтині. При цьому вони демонструють не тільки будову окремих органів та систем, а і за допомогою рухомих елементів імітують їхнє функціонування. Так, під час гортання сторінки в автоматичному режимі рухається модель гортані, зображаючи відкривання та закривання рота та рух язика, а потягнувши за промарковані смужки, можна побачити роботу елементів внутрішнього вуха, апарату зорового сприйняття або серцево-судинної системи. Чисті білі фони та блочне розташування текстів дозволяють полегшити сприйняття інформації та формують науковий образ видання».


У 1993 році було створено «Movable book society» (американське некомерційне Товариство рухомих книг) як майданчик для художників, продавців книг, виробників книг, колекціонерів, кураторів та інших осіб, де вони можуть поділитися своїм ентузіазмом та обмінятися інформацією про книжки-розкладки і рухомі книжки. Враховуючи заслуги В. Ганта у видавничий діяльності, Товариство рухомих книг присудило йому Довічну премію (єдину в історії) за досягнення та започаткування «Другого золотого віку поп-ап книжок». Цим же Товариством, у 1998 р., було засновано премію бієнале Меггендорфера (Meggendorfer Prize) на честь видатного німецького ілюстратора та майстра паперової інженерії XIX століття Лотара Меггендорфера. Це – найпрестижніша міжнародна нагорода у сфері паперової інженерії та створення книжок-розмальовок, рухомих книг і книг-панорам (pop-up). Головна нагорода вручається за найкращу комерційну книгу (Best Paper Engineering for a Trade Publication). Першим лауреатом цієї премії став американець, майстер з поп-апу, Роберт Сабуда (Robert Sabuda) за книжку «The Christmas Alphabet» (1998 р.). Також існують номінації для молодих інженерів (Emerging Paper Engineer), авторських малотиражних книг (Artist Books) та за життєві досягнення (Lifetime Achievement).

                   

Багато художників, працюючих у напрямі «інтерактивні книжки», дуже скоро створили 2 школи у техніці поп-ап: американську зі складним технічним виконанням і французьку з більш простими конструкціями і лаконічними малюнками. До американської школи відносять вищезгаданого Роберта Сабуду та французьку художницю-ілюстраторку, графічну дизайнерку pop-up книг Маріон Батай (Marion Bataille). Завдяки Роберту Сабуді, у pop-up індустрії відбулась справжня революція. Незвичне об’ємне дизайнерське компонування і міцна конструкція книг майстра вважаються його «фірмовим стилем», що успішно перевірений на численних книгах.  

Проєкти М. Батай відразу захоплюють своєю простотою та оригінальністю. Наприклад, всесвітньо відома книжка-рокладайка«ABC3D» (2008 р.) блискуче виконана у чорному, червоному і білому кольорах. Її вважають шедевром паперової інженерії та графічного дизайну. На лицьовій стороні книги голографічне покриття, яке змінює зображення залежно від кута нахилу книги. Для створення візуальних ефектів використано дзеркальні поверхні, прозорі пластикові сторінки, нитки-тяги та рухомі диски. А 26 англійських літер при гортанні сторінок змінюють форму та перетікають одна в одну. Комітетом Bank Street видання визнане найкращою дитячою книжкою 2009 року.


 


 

 

Детальніше:

 

https://en.wikipedia.org/wiki/Waldo_Hunt

 

https://www.youtube.com/watch?v=iU5QLeG4Rmo

 

https://beautifulbooks.info/pop-ups/meggendorfer-prize-finalists-2025/

 

https://www.youtube.com/watch?v=7aBipTrTw8k&t=7s

 

                                                                  https://www.youtube.com/watch?v=KvrWn_kpAXc&t=53s