Вітаємо  шановних  колег  

з   Новим   Роком !

Щиро  бажаємо

Добра,

Миру,

Здоров’я,

Радощів,

Злагоди,

Успіхів,

Здобутків,

Любові !

Знайомтесь – 
Ростислав Костюк – 
переможець 
Всеукраїнського літературного конкурсу

«Творчі канікули».

         Коли Ростислав писав твір на конкурс, був школярем, а сьогодні – столичний студент.

        Як зазначають дорослі – це спокійний, урівноважений, мрійливий хлопець, має поетичну, творчу натуру, чудовий актор і декламатор із добре розвиненим почуттям гумору.

        У школі навчався на відмінно і встигав багато читати, захоплюватися давньою історією і технікою, займатися спортом і танцями, бути учасником усіх позакласних та позашкільних заходів. Звичайну школу та музичну школу «по класу саксофон» Ростислав закінчив з відзнакою.

        Окрім усього, хлопець має чималий послужний список перемог у різних конкурсах. Зокрема, золотий призер Всеукраїнського природознавчого конкурсу «Колосок» і переможець Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» (2010 -2011 рр);  перше місце у щорічному регіональному конкурсі «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» і третє місце у 39-х районних змаганнях із технічного моделювання та конструювання (модель планера), перше місце (геометричний конструктор) (2011 р.);  має срібні сертифікати учасника Всеукраїнського конкурсу з українознавства «Патріот» (2011-2012 рр.) і дипломи (1-3 місця) у ІІ регіональному турі обласного конкурсу початкових мистецьких навчальних закладів «Паросток» у номінації «Духові та ударні інструменти», а також – перемогу в обласному конкурсі на кращу казку, записану з вуст старожилів. А ще – брав участь у районному етапі Всеукраїнського конкурсу знавців української мови імені П. Яцика, обласному конкурсі епістолярного жанру «Якби я був деревом», Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості «Діти за чисту енергію» (вироби: друге життя).

        Ось такий наш переможець.

        А зараз, читаємо твір.

Номінація «Безмежний світ моєї уяви»

Вікова категорія: 14 - 18 років

Ростислав Костюк, 15 років

с. Хащувате

Гайворонський район

Кіровоградська область

ЯК  ЛЮДИ  СОВІСТЬ  В  ДУШІ  ВПУСТИЛИ 

І  СВІТЛЕ  ЩАСТЯ  ВІДРОДИЛИ

        Це було дуже-дуже давно, коли з неба падала манна, ріки були молочні, а береги – кисільні.

        Серед степу безмежного, вкритого травами шовковими та квітами казковими, протікала повновода річка Бог. Назвали її так тому, що давала багаті дари, дарувала молодість і здоров’я.

        Якось поселився на берегах річки славний народ. Люди всі, як один, гарні, роботящі, добрі. За яку справу не візьмуться – усе виходить: і посуд виготовляли, і гарне житло будували, і чарівні секрети знали. Були серед того народу мудреці сивочолі, чарівники умілі, які знали усе на світі і могли майбутнє передбачати. Молодь була вихована, чуйна, старих поважала, традиції берегла, до порад дослухалася. Люди цього племені жили довго, не вмирали і не хворіли. Давала їм силу земля благодатна, трави цілющі, річка багатюща. Серця їхні були чесні, щирі, сповнені любові, віри і надії; відкриті для всіх.

         Одного разу забрів у поселення чужак. Гарно зустріли його, нагодували, напоїли, на ночівлю залишили.

        Настала ніч. Подорожній тихо вийшов з хатини, озирнувся і швидко побіг до річки. На той час щось не спалося Ганнусі, донечці головного мудреця. Вона теж вирішила піти до річки, подихати свіжим повітрям. Іде собі дівчина, іде, аж тут почула якісь дивні звуки. Мимоволі Ганнуся заховалася за розлогими кущами бузини. Придивилася – чужинець; прислухалася – бубонить якісь незрозумілі слова. «Що він робить тут?» - майнула думка у дівчини. Раптом подорожній вийняв щось із торбини і випустив у траву. «Що б то могло бути? Не даремно він так тримався увесь вечір за торбину і казав, що то скарб дорогоцінний, який потрібно доставити у сусідню країну», - продовжувала міркувати Ганнуся.

        Вийшов місяць і все навколо освітив блідим сяйвом. Дівчина побачила обличчя чужинця. Воно було геть не таким, як удень: з очей лилося червоне світло, ніс був довгий і покручений, на голові замість волосся звивалося гаддя і стирчали ослячі вуха. Дівчина скрикнула і побігла чимдуж додому. Не пам’ятає як забігла до хати: серце ніби виривалося з грудей, позаду чулося хрипке дихання і важкі кроки чужинця. Та все минулося. Ганнуся була дуже налякана, та вирішила не будити батька і розповісти йому все вранці.

        Настав ранок. Ніби усе було як завжди, та сонце світило не так яскраво, води річки шуміли не так весело.

- Що б це могло означати? – думали люди.

Перед тим, як вирушити в дорогу, чужинець попросив скликати зібрання, бо хотів усім подякувати і щось розповісти.

        Люди зібралися швидко. Усі з цікавістю чекали. Подорожній взяв слово:

- Дякую вам, добрі люди, за гостинність. Вирушаю далі у далекі краї. Та перед розлукою хочу сказати що вас чекає у майбутньому.

        На цих словах мудреці перезирнулися, адже вони добре знали майбутнє свого народу. А подорожній продовжував:

- Не пройде і року, як ваш народ почне дуже хворіти. Люди вмиратимуть молодими. Молодь не буде поважати старших, не знатиме своїх традицій, забуде рідну мову. Ваша річка зміліє. У ній буде повно сміття, бруду, трупів тварин, мертвої риби. Ваше поселення потопатиме в нечистотах. Ваші діти говоритимуть бридкі слова і робитимуть ганебні вчинки. Дуже скоро не залишиться жодного дерева, бо ви ж самі їх порубаєте.

- Не може такого бути! Це неправда! – закричали люди.

         Тут наперед вийшла Ганнуся, щоб розповісти про те, що трапилося вночі. Та лишень вона відкрила рот, як на неї зиркнули лихі очі чужинця. Дівчина відчула, що втратила голос. Ноги потерпли і вона впала на траву. Люди кинулися допомогти Ганнусі.

         Коли дівчині стало краще, люди почали розходитися. Лише тепер помітили, що перехожий десь зник.

        З того часу дивні пригоди почали траплятися в поселенні. То дівчина потоне, то хлопець помре, то тварина здохне. Ганнуся так і не змогла говорити. Мовчки виходила вона на берег річки і сумно вдивлялася то в зелень трав, то в далечінь. Ніхто не знав чого шукає нещасна. А шукала вона те, що вийняв з торбини подорожній тієї злощасної ночі. Не могли і мудреці відвернути прокляття і врятувати народ. Віщування збувалися надто швидко.

        Одного разу Ганнуся, як завжди, вийшла до річки. Раптом відчула, що щось  холодне  і  слизьке  ковзнуло по нозі. То була зміюка.

«Звідкіля вона тут?» – подумала дівчина і одразу збагнула, що то «дарунок» чорного чужинця. Вона побігла і привела батька, показала йому слід у траві. Той усе зрозумів.

        Зібрання того дня було сумне. Люди збагнули, що біда надто близько і треба щось робити. Рада мудреців вирішила перевірити усіх людей чи не хворі вони. Виявилося, що вже більша частина населення хвора. У кожного з них у серці зародилося змієня: у кого – злостиве, у кого – заздрісне, у кого – жадібне…

        Заплакали матері, посмутніли батьки, зажурилися бабусі та дідусі. А молодь гуляла, билася, пила брудну смердючу воду з річки і ні про що не думала. Не могла на це дивитися Ганнуся. Відчувала себе винною, бо не розповіла тоді, вночі, батькові, що трапилося. Вирішила дівчина перепливти річку, дістатися до якогось нового поселення і подивитися як живуть сусіди. Якщо у них усе добре, то попросити, щоб допомогли врятувати людей від біди. Так і зробила.

Ледве дісталася на якійсь дровиняці до сусіднього берега. Довго йшла квітучим степом, вдихала свіже повітря, напоєне медовими пахощами. Аж ось – лісок. Сіла відпочити. Дивиться – вибігає на галявину кінь білосніжний, а за ним виходить хлопець, та такий вже гарний! Чує Ганнуся, що кінь з господарем говорять між собою зрозумілою мовою:

-          Чи ти чув, Миколко, що в сусідів біда? Їх прокляв Лиходійко Чорнополинний чи то Чортозлинний?

-          Чув, конику любий. Хочу допомогти, та ще сили мало. Треба мені помічників зібрати: Силу Волянина знайти, Стійка Чесного, Сміливця Кмітливого, Віру Незламну, Совість Несплячу,  Душу Небайдужу,  Правду Всепроникну,  Надію Непохитну, Розума Великого і Щастя Світле.

-          То що заважає? Поїхали, господарю.

-          А хто наш народ захистить, коли поїдемо?

-          То що ж робити?

-          Треба думати, добре думати.

-          А якщо сусідам і так добре? Може, вони не хочуть, щоб їх рятували?

-          Та хіба таке може бути, щоб людина перестала бути Людиною і не хотіла жити по-правді? Не вірю.

        Почула ці слова Ганнуся, підбігла до хлопця, вклонилася. Він теж привітався. Запитав як звати, а Ганнуся не може сказати. Показала на річку, що вона звідтіля прибула. Хлопець зрозумів.

-          То таки потрібна вам допомога! Що ж, давай разом думати що будемо робити.

        Думали вони день, думали два, не їли, не пили, не спали. На третю ніч почав сон їх долати. У сні і рішення прийшло. Птиця-віщун сказала, що потрібно розіслати птахів на пошуки помічників, а самим починати робити добрі справи. Чим більше добра зроблять люди – тим більше матимуть, тим більше народу врятують.

        Так і зробили. Ганнуся з Миколою і конем перебралися на Батьківщину Ганнусі і почали добрі справи робити. Насадили дерев багато; річку почистили; сміття позагортали; заборонили людям листя, трави, бадилля палити, бо через те і хворіють (задихаються, різні пухлини утворюються, алергії); для молоді цікаві заняття придумали, щоб не тинялася без діла. Краще стало жити, та не відступає прокляття.

        Незабаром помічники підоспіли. Почали людей рятувати. В одного з серця заздрість видалили – зрадів чоловік, ожив, засміявся. У другого – лихі думки з голови забрали, щасливим став чоловік. У іншого – брехню видалили. А до Ганнусі голос повернувся. Це вона не могла тому говорити, що гаддя страху її глушило. Ганнуся і Микола на радощах одружилися. І народилося в поселенні Велике Кохання. Незабаром усіх людей заново до життя повернули.   

        Подякували оборонцям люди. А мудреці захвилювалися:

 - Роз’їдуться захисники, що буде тоді? Раптом повернуться усі біди?

- Не хвилюйтеся, ми залишаємо вам Совість. А от чи буде вона не сплячою – залежить від вас самих. Впустите її в серце – і вона врятує вас, а не схочете – загинете самі й інших за собою потягнете. Ваше щастя – у ваших руках!

        Роз’їхалися відважні оборонці-рятівники, та на згадку кожен з них посадив дерево і посіяв квіти. З того часу кожної весни розквітають дерева щастя, любові, добра, радості, успіху, мужності; проростають квіти сили, здоров’я, віри, надії, любові, чесності, вірності, стійкості, правди. Радіють люди, молодіють, живуть щасливо.                 

 І довіку так житимуть, якщо не заростатимуть бур’янами зла квітники, родитимуть плодами щастя доглянуті дерева і не закриється стежина кожної душі для совісті.

        

 Вітаємо  Ростислава  Костюка

п’ятнадцятирічного земляка із села Хащувате Гайворонського району

з перемогою у Всеукраїнському літературному конкурсі

 «Творчі канікули»

за твір

 «Як люди совість в душі впустили і світле щастя відродили»

у номінації «Безмежний світ моєї уяви»!

До конкурсу, що проходив влітку, долучились діти віком від 11 до 18 років, які є читачами дитячих бібліотек та тих закладів, що обслуговують юних користувачів.

Читачі нашого краю завзято й натхненно взялись творити. Про це свідчать літературні роботи обласного етапу конкурсу, що надійшли на адресу Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т.Г.Шевченка, з яких обласне журі відібрало найкращі (детальніша інформація на сайті http://librarychl.kr.ua/). Ці ж авторські роботи й направлено до Національної бібліотеки України для дітей.

19 грудня, у день Святого Миколая, відбулись урочистості та церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу у Національній бібліотеці України для дітей.

З метою поширення літературної творчості юних Національна бібліотека  України для дітей видала збірку «Творчі канікули», до якої за рішенням Головного журі, ввійшли не тільки роботи переможців, а й ще 68 творів дітей з різних областей країни. Кожен автор отримає книжку в дарунок.

Дуже тішимося з того, що книжечка надасть можливість почитати твори наших краян – Дениса Бірзула, Анни Варакути (м. Кропивницький) та Олександри Комишової (смт Петрове).

У наступних постах познайомимо з творами авторів з Кіровоградщини, зі збірки «Творчі канікули».

Шановні колеги !

2 роки

ми спілкуємось з вами за допомогою блогу.

Віримо, що це необхідно, цікаво й важливо.

Задля цього ми створили

понад 80 постів у цьому році,

а ви завітали до нас, лише за останній місяць,

близько 300-т разів.

 Сподіваємось на спільну плідну роботу,

творчу і натхненну,

завжди на вістрі подій !

 «Окремі  аспекти  надання

платних  послуг  публічними  бібліотеками»

Пропонуємо витяги зі статті стосовно оновленого переліку надання платних послуг закладів культури, опублікованій у журналі «Бібліотечна планета», що буде доречним при плануванні роботи на наступний рік.

«Кабінет Міністрів України постановою від 12.07.2017 № 493 оновив Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури (далі - Перелік). Так, Перелік значно розширено, що дає змогу за­кладам культури, в тому числі бібліотекам, збільшити грошові надходження до своїх спеціальних фондів.

У процесі організації надання платних послуг не­обхідно дотримуватися норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу Украї­ни, складовою спеціального фонду бюджету є власні надходження бюджетних установ, у тому числі над­ходження від плати за послуги, що надаються згідно із законодавством.

Кошти, що надходять від надання таких послуг, використовуються бібліотекою винятково на по­криття витрат, пов'язаних із їх організацією та на­данням. Однак ч. 9 ст. 51 того ж кодексу передба­чено, що надпланові надходження від надання платних послуг спрямовуються на погашення забор­гованості з оплати праці, нарахування на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бю­джетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків – на заходи, котрі необ­хідні для виконання основних функцій, але не забез­печені коштами загального фонду бюджету за відпо­відною бюджетною програмою.

Таким чином, платна послуга, що надається бі­бліотекою, повинна бути передбачена законодав­ством. Тому кожна бібліотека у процесі обрання платних послуг, які може надавати своїм користу­вачам, має обирати такі послуги з Переліку, затвер­дженого Кабінетом Міністрів України.

Відомі непоодинокі випадки, коли представники Державної аудиторської служби України за резуль­татами ревізій діяльності публічних бібліотек вима­гали перераховувати в дохід відповідного бюджету кошти, отримані від надання платних послуг, не пе­редбачених Кабінетом Міністрів України. При цьо­му державні аудитори посилалися саме на ст. 13 Бюджетного кодексу України.

Вимоги до організації надання платних послуг та порядок визначення їх вартості передбачені Порядком визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на дер­жавній та комунальній формі власності, затвер­дженим спільним наказом Міністерства культури України, Міністерства фінансів України та Міністер­ства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 № 1004/1113/1556.

Так, бібліотека зобов'язана:

-    безкоштовно надавати користувачам повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної послуги, її вар­тості, порядку та строку оплати;

-   оприлюднювати інформацію про вартість по­слуг, що діє на дату надання послуги, із застосу­ванням інформаційних засобів (реклама, інформа­ційна дошка, веб-сайт закладу тощо).

Розмір плати за надання конкретної послуги ви­значається на підставі її вартості, що розрахову­ється на весь строк її надання та в повному обсязі.

Собівартість платної послуги розраховується на підставі норми часу для надання такої послуги та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу. Бібліотеки самостійно визначають калькуля­ційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.

Рекомендуємо для кожної послуги розробити робочу (технологічну) картку, за допомогою якої визначатимуться (в розрахунку на калькуляційну одиницю):

- технологічні процеси, які необхідно здійснити для надання послуги;

- час, потрібний для надання послуги;

- працівники, які безпосередньо надаватимуть послугу.

На підставі даних робочої картки простіше зро­бити калькуляцію вартості послуги. Складовими вартості платної послуги є:

-  витрати на оплату праці працівників, які безпо­середньо надають послуги;

-   нарахування на оплату праці відповідно до за­конодавства;

-   безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій, товари чи послуги яких використову­ються при наданні платних послуг;

-  капітальні витрати;

-   індексація заробітної плати, інші витрати від­повідно до чинного законодавства.

Розмір плати за той чи інший вид платної пос­луги визначається, виходячи з розрахунку витрат, пов'язаних з її наданням.

... багато запитань викликає така послуга, як продаж у неспеціалізованих магазинах (кіосках, лотках), через електронні системи продажу видань про фонди і діяльність бібліотек, музеїв, картинних галерей, виставкових залів, заповідників, реставраційних та інших закладів культури, довідково-бібліографічних та інформаційних продуктів (в елек­тронному вигляді - компакт-дисків), репро­дукцій, наборів листівок, афіш, плакатів (у тому числі із зображенням творів мистецтв, памяток літератури, нотними виданнями), а також суве­нірних виробів, значків, виробів народних про­мислів; декоративно-ужиткового, образотвор­чого мистецтва та фотомистецтва тощо.

Так, відповідно до Податкового кодексу України звільняються від оподаткування (сплати податку на прибуток) кошти бюджетних організацій, отримані від надання платних послуг, пов'язаних з їх ос­новною статутною діяльністю. Але неспеціалізований магазин (кіоск, лоток) - це окремий суб'єкт господарювання з універсальним асортиментом то­варів. Тому можна зрозуміти, що бібліотека буде змушена продавати свої видання лише через мага­зини, кіоски чи лотки, до того ж неспеціалізовані.

Також у законодавстві відсутній термін «елек­тронні системи продажу».

Новий Перелік був схвально сприйнятий бібліоте­ками, адже в ньому розширено асортимент послуг».

Детальніше:

Розколупа Н. Окремі аспекти надання платних послуг публічними бібліотеками / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. – 2017. – № 3. – С. 8-10. 

Закон  України  

«Про  Український  культурний  фонд»

має увійти в дію з 1 січня 2018 року. Це важливий сегмент у розбудові культури нашої країни. У цьому контексті Міністр культури України Євген Нищук наголосив, що це надзвичайна подія для культурної і мистецької спільноти, адже створення Українського культурного фонду має на меті підтримку всіх мистецьких проектів по різних напрямках, як державного, так і недержавного сектору. І, що дуже важливо, зробить можливим залучення до їх реалізації, як державні так і приватні кошти, через прозорий експертний відбір культурно-мистецьких проектів.  

7 листопада 2017 року було повідомлено про результати проведеного рейтингового інтернет-голосування з обрання відповідної частини Наглядової ради Українського культурного фонду та здійснену в цьому напрямку роботу відомства. За результатами рейтингового інтернет-голосування до Наглядової ради Українського культурного фонду були обрані 4 осіб, у т. ч. й генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей Алла Іванівна Гордієнко, як представник закладів культури. До Наглядової ради Фонду також увійдуть 2 особи визначені Міністерством культури України, а також 2 особи – визначені Президентом України.

Інтернет-голосування відбулось вперше. З цією метою Міністерством культури України та Громадською організацією «Електронна демократія» було підписано Меморандум про співпрацю, оскільки ця громадська організація має значний досвід у частині надання програмного забезпечення для електронних голосувань та проведення спостереження за прозорістю голосування.

Таким чином, завдяки інтернет-голосуванню було отримано вражаючі результати – понад 97% учасників із 22 регіонів України.

«Інтернет голосування перестало бути терміном майбутнього – це наше сьогодення і сучасність, наразі, це вже термін, який існує в українському законодавстві. Це інструмент, еволюційний розвиток засобів представницької демократії і волевиявлення», - зазначив Володимир Фльонц, голова ГО «Електронна демократія».

«Дуже важливо, що принципи, задекларовані в Законі, зокрема інноваційність, відкритість та прозорість, дійсно чітко дотримуються», –  наголосив незалежний експерт В. Нестуля.

Вітаємо шановних колег з 

Всеукраїнським  днем  працівників  культури  

та  аматорів  народного  мистецтва!

Нехай  це  свято  

подарує  Вам натхнення  і  творчість  у  розбудові   української  культури,

відкритої  і  доступної  кожному.

Здоров’я  Вам,  благополуччя  і  добра!

Запроваджуємо  УДК

Бібліотеки  України  для дітей розпочали впровадження Універсальної десяткової класифікації для систематизації своїх фондів.

25 жовтня 2017 року на базі Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка відбувся обласний практикум «Формування та збереження фондів бібліотек для дітей – реалії і перспективи» 

Основна частина практикуму була присвячена переведенню бібліотечних фондів на універсальну десяткову класифікацію – УДК. Консультанти-модератори розповідали присутнім про робочі процеси 
детальніше на  http://librarychl.kr.ua/pro_bib/news.php 

Звичайно, запитань буде ще багато. Тому, пропонуємо скористатися матеріалами щодо переходу на УДК, запропонованими НБУ для дітей та розміщеними на її сайті у розділах:

Віртуальна школа каталогізатора

http://www.chl.kiev.ua//Default.aspx?id=5995"  

Професійні новини  http://www.chl.kiev.ua//Default.aspx?id=6589"

А також, Універсальна десяткова класифікація (УДК) в Україні: загальнодоступна група у Фейсбук https://www.facebook.com/groups/1810154329247023/

Шановні  колежанки, чарівні  жінки,  професіонали бібліотечної справи!

Прийміть найщиріші вітання із Всеукраїнським днем бібліотек!

Бажаємо Вам:

поваги від читачів, розуміння влади, підтримки громади.

І звичайно ж, Віри, Надії, Любові, Миру, Благополуччя, Щастя!

Традиція  літніх  читань  у  бібліотеках  краю

Понад сто школярів взяли участь у низці літніх заходів Устинівської РБД. Зокрема, програма «Острів розваг», де запрошені діти разом з веселим Карлсоном та Бджілкою переглядали яскраві книги, змагались у ковбойських перегонах, танцювальному і пісенному конкурсах. А за допомогою екскурсії ближче познайомились з бібліотекою.

У розважальній програмі «Літо з бібліотекою» взяли участь 30 дітей різного віку Устинівської ЗШ I-II ступенів, які отримали масу задоволення від екскурсії по бібліотеці та огляду літератури «Казкові герої», конкурсів і розважальних ігор на бібліотечному майданчику. По закінченню, найактивніші читачі отримали грамоти від бібліотеки та солодкі подарунки.

Четвертокласникам місцевої школи (30 осіб) запропонували відшукати скарб, взявши участь у мандрівці «Піратська шхуна або подорож до острова скарбів». А щоб дітям було цікаво й весело, бібліотекарі оформили актовий зал морським реквізитом: піратський корабель, острів зі скринями, наповненими «золотими дукатами». Подбали і про куточок для фотосесії. «Плавання» почалося у бібліотеці, з огляду пригодницької літератури. Потім, разом із піратом Джеком Горобцем, діти, під гучну музику, «відправились» до острова скарбів. На шляху зустріли масу випробувань: змагались на знання морських термінів, у перетягуванні канату, влучній стрільбі, швидкісному зборі монет тощо. «Прибувши» до острова діти віднайшли свій скарб – дискотека з мильними бульбашками. Подорож закінчилась, але діти зрозуміли, що бібліотека – це світ, відкритий кожному, хто любить книгу.