Події  бібліотечної  України 

ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція 

«Бібліотека і книга в контексті часу» 

у форматі онлайн на платформі Zoom 

Тема «Бібліотеки України 

в контексті державної гуманітарної політики»

 

О. Коваль, директорка Державної установи «Український інститут книги»

З доповіді «Стратегія розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія».

◊  Інститутом запропоновано два напрями щодо трансформації закупівлі книжок для бібліотек. Перший – закупівля за державний кошт усіх перших видань, що видаються у видавництвах по 3 примірника книг для усіх обласних, державних, національних бібліотек. А бібліотеки, в свою чергу, особливо обласні, мали б організовувати шоу-руми, завдяки яким демонстрували б виставки цих книг, з метою широкого ознайомлення інших бібліотек. Це задля того, щоб невеликі бібліотеки також мали можливість, в разі необхідності, придбати ці книги для своїх користувачів, але вже за місцеві кошти чи спонсорські.

◊  Другий – запровадження грантів для малих бібліотек. Тобто, бібліотека пише грант на отримання книг для своїх користувачів, якщо виграє грант, то отримує кошти на придбання видань.

Треба зазначити, що Міністерство фінансів не дуже схильне до збереження, запропонованих 2-х напрямів (пропозицій), більш готове до другого проєкту.

◊  Інститут створив Каталог «Книжки на ринку» (в інших країнах назва подібних каталогів «Books in Print»), який активно «гуглять» видавці і поступово реєструються бібліотекарі. Тут бібліотеки можуть переглядати видання, ціни на них від видавництв та обирати найкращий варіант для закупівлі. Це зроблено з метою того, що кількість відомих видавництв в Україні коливається від 80 до 100, а насправді їх більше, є невеликі, й практично, маловідомі видавництва, й відповідно, їхня цінова тактика інша. Таким чином, цей Каталог – своєрідний інструмент оптимального варіанту вибору книг щодо закупівлі для бібліотек і найбільшого асортименту книг.

◊  Міністерство фінансів з метою розповсюдження книговидань серед населення країни, пропонує у 2022 році ввести сертифікати на суму від 500, можливо, 1000 грн для покупки книг, починаючи з тих, хто досяг 14-ти років. Школярі будуть мати картки ІТ, якими зможуть скористатися через «Дію» при купівлі книг. Але тут є один нюанс, яким можуть скористатись бібліотеки. Коли хтось з дітей не визначиться з придбанням книг, то бібліотека може попрохати користувача (звісно за його згодою) придбати необхідні книги для закладу на суму сертифікату.

◊  Інститут уповноважений Міністерством цифрової трансформації розробити Єдину базу бібліографічних описів книг, що дасть можливість бібліотекарям мати більше часу для інших робочих процесів. Описом книг буде займатись одна бібліотека в країні.

◊  Також згадано про новий важливий напрям у діяльності інституту – «Українська цифрова бібліотека». Найближчі кроки – затвердити зміни, які уможливлять реалізацію «цифрового» проєкту, який не вписується в застарілу нормативну базу.

 

 

 Події  бібліотечної  України 

ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція 

«Бібліотека і книга в контексті часу» у форматі онлайн на платформі Zoom

Тема «Бібліотеки України в контексті державної гуманітарної політики»

Т. Шамаріна, заступник генерального директора з питань інформаційно-бібліотечного обслуговування дітей Національної бібліотеки України для дітей

З доповіді «Бібліотека для дітей – територія читання, самовираження та захищеності дітей»

◊ Сьогодні дитячі бібліотеки переживають труднощі у зв’язку з їх реорганізацією

◊ Оптимізація  дитячих бібліотек завдасть шкоди. Це – бомба уповільненої дії. Створення заново дитячих бібліотек буде вимагати великих коштів

◊ Сьогодні у дитячих бібліотеках важливими є завдання щодо впровадження медіаосвіти для користувачів та створення зони для немовлят

 

 Події  бібліотечної  України 

18 – 19 травня 2021 року відбулась ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» у форматі онлайн на платформі Zoom. Тема нинішнього року «Бібліотеки України в контексті державної гуманітарної політики».

У заході брали участь представники різних бібліотек та закладів країни: Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого (його організаторка), Національна бібліотека України для дітей, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Національна історична бібліотека України, Національні бібліотеки  Одеси та Львова; Державна бібліотека України для юнацтва, Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського, Інститут післядипломної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (м. Харків), Луганський обласний ліцей з посилення військо-фізичної підготовки «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії» та інші.

Учасниками форуму також були – президент Української бібліотечної асоціації О. Бруй, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики Є. Кравчук, директор Державної установи «Український інститут книги» О. Коваль, прес-секретар Пенсійного фонду України В. Мазур.

Виступаючі з міст – Київ, Одеса, Луганськ, Львів, Миколаїв, Харків, Хмельницький – акцентували увагу на різноманітних темах, зокрема: вплив сучасних бібліотек на соціально-гуманітарний розвиток громади; наслідки реформи децентралізації бібліотек розвиток та промоція читання для дітей і підлітків; трансформація бібліотек під час карантину; цифрова компетентність бібліотекарів; бібліотеки як центри з навчання медіаграмотності; бібліотека та учні Нової української школи; краєзнавча діяльність бібліотек; музеї книги у бібліотеках тощо.

Протягом 2-х днів до конференції підключились близько 500-т фахівців країни, у т. ч. і спеціалісти з науково-методичного відділу Кіровоградської ОБД ім. Т. Г. Шевченка.

Знайомимо з окремими меседжами учасників конференції.

Т. Вилегжаніна, в. о. генерального директора НБУ імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України.

З доповіді «Українське суспільство і бібліотеки»

◊ Мережа усіх бібліотек країни станом на 01.01.2019 становила 15369 закладів, з яких 919 для дітей і 49 для юнацтва. 81% склали сільські бібліотеки

◊ Заклади культури, які не мають попиту в територіальних громадах, потрібно вдосконалювати й трансформувати, а не закривати», - міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю порталу «Децентралізація» (20.01.2021)

◊ Креативні проєкти …українські бібліотекарі втілюють у життя з застосування посібника «Дизайн-мислення для бібліотекарів». Переклад цієї методології, розробленої публічними бібліотеками м. Чикаго (США) та м. Орхаусі (Данія) став можливим завдяки УБА та програми «Дім Європи», що фінансується ЄС

◊ Всеукраїнське опитування Київського міжнародного інституту соціології (серпень-вересень 2018 року) репрезентативне для населення України віком 18 років і старше. 60% опитаних не читали жодних книжок; відвідували бібліотеки або книгарні 23% опитаних; 13% - не відвідували, але читали книжки

◊ За даними Євростату (European Statistical Office, Eurostat), в ЄС не читають книжок у середньому до третини дорослого населення, що майже вдвічі менше, ніж в Україні

◊ Українським інститутом книги реалізована Програма поповнення бібліотечних фондів:

2018 р. – бюджет 114 млн грн (закуплено 986 449 книг, 741 найменування)

2019 р. – бюджет 86 млн грн (669 609 книг, 551 найменування)

2020 р. – бюджет 47 млн грн (380 972 книги, 847 найменувань)

О. Бруй, президент Української бібліотечної асоціації, директорка Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», кандидат наук із соціальних комунікацій

◊ Державна політика має базуватися на ідеї «інтелектуальна нація». І тут роль бібліотеки велика, але недооцінена суспільством, державою.

◊ Державний документ «Стратегія розвитку читання на 2021 – 2025 роки «Читання як життєва стратегія», який презентовано МКІП 26 березня 2021 року, має на меті підвищити статус читання в Україні для здобуття необхідних навичок та успіху громадянина. Відповідна частка щодо реалізації цього завдання відводиться бібліотекам.

Н. Розколупа, заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України.

З доповіді «Публічні бібліотеки в нових умовах: що дала децентралізація»

◊ Збільшення диспропорцій у наданні бібліотечних послуг, коли неконтрольований та безсистемний процес ліквідації бібліотек у частині громад збільшує кількість населення, якому не надаються бібліотечні послуги.

◊ …погіршення матеріально-технічної бази публічних бібліотек, зниження кадрового потенціалу публічних бібліотек, погіршення ситуації щодо збору статистичної інформації про діяльність публічних бібліотек.

◊  «Центр культурних послуг»

Продовження в наступних постах