Твір зі збірки «Творчі канікули – 2018»
Чайка Діана,
11
років
м. Олександрія
Номінація «Моя майбутня професія»
Я дуже люблю тварин. Скільки себе
пам’ятаю, постійно про когось піклувалася. То з песиком, то з котиком носилася.
Кожного разу, коли бачу на вулиці покинутих безпритульних тварин, моє серце
крається. Я б їх усіх забрала до себе, якби була така можливість. Адже вони
такі самотні, голодні, а часто –
навіть хворі.
Тваринки, як і ми, люди, потребують
доброго відношення, піклування, лагідного слова. Вони ж – «брати наші менші», а своїх лишати
у біді не можна ніколи і нікому.
Тому я мрію стати ветеринаром, коли
виросту. Бути гарним лікарем тваринок старатися буду сумлінно, щоб допомагати
їм вижити у нашому складному і доволі жорстокому світі.
Нещодавно я взяла до себе
малесенького сірійського хом’ячка із міні-зоопарку дитячої бібліотеки. Він дуже
потішний і зігріває душі всіх членів моєї родини. Я його дуже люблю, доглядаю
за ним. Купила йому колесо, але чомусь він не бігає. Та я гадаю, що коли мій
хом’ячок трішечки підросте, то почне більше бігати і менше спати, як і всі
малюки. Також я хвилювалася, що Сєня (так я назвала свого хом’ячка) довго буде
призвичаюватись до нової домівки, та все добре. Мені здається, що йому дуже
подобається, що вся клітка–
лише його і не треба ділити її з 7-ма своїми братиками та сестричками (як це
було у зоопарку).
У світі є люди, в яких немає душі. І
тоді їх порівнюють із тваринами. Та я з цим не погоджуюсь. Адже звірі піклуються
про своїх. А бездушні люди викидають своїх домашніх тваринок на вулицю. І
найстрашніше, коли маленьких цуциків та кошенят топлять.
Куди краще попіклуватися про те, щоб
у кожного з них була домівка, тепло та їжа. У нашому місті є притулок для
тварин «Друг», куди приносять хворих, покинутих тваринок. В дитячій бібліотеці
є міні зоопарк, де також мешкають тваринки, від яких відмовилися власники. Я
часто відвідую бібліотеку, допомагаю доглядати за тваринками, а в майбутньому
планую відвідувати притулок як волонтер у якості ветеринара.
Неможливо відчувати любов до людей,
і в той же час – презирство до інших створінь – тварин. Бездомна тварина нічим не
зможе нам віддячити за дбайливе ставлення до себе. Але саме в такому
милосердному, дбайливому ставленні до тварин і перевіряється здатність кожного
з нас творити добро на цій землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар