Всеукраїнський  дитячий  літературний конкурс «Творчі канікули» 2019

Номінація  «Так, я люблю Україну!»

Вовк Єлизавета

15 років

село Гурівка

Долинський район

Я люблю свою Україну, безмежно та щиро, бо це – моя Батьківщина, це місце, де я народилася, живу, де живуть мої рідні та друзі. Можливо, десь, є і кращі землі, але не для мене. У моєї країни чарівні краєвиди, безкрайні простори степів, чисте небо, прозоре море і бурхливі річки, густі ліси. Скрізь можна почути спів птахів, які надихають на позитивні емоції.

В Україні живуть працьовиті люди: хлібороби, ковалі, пасічники, шахтарі, інженери, музиканти, вчителі, вчені – вони є умільцями й майстрами своєї справи. Своєю відданістю справі прославляли та прославляють нашу країну на весь світ. 

Слава про Україну іде від сходу до заходу, від півночі до півдня, про нас знають, скажу без перебільшення, в кожному куточку світу. Мені дуже приємно і я горджуся нашими спортсменами, молодою футбольною командою, яка стала чемпіоном світу з футболу.

А які в нас тільки талановиті письменники: Леся Українка, Василь Шкляр, Любов Баранова, Ліна Костенко, Тарас Шевченко…  Так, можна перелічувати до безкінечності їх прізвища вічні і йдуть крізь віки. Любов до своєї країни у мене завжди в серці і я завжди прислухаюсь до слів Володимира Сосюри: «Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину  щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди». Зараз моя країна знаходиться в стані війни. Я дуже переживаю стосовно цього, але я оптимістка, і я вірю, що буде все гаразд, тому що наші воїни – захисники з гідністю стоять на сході країни, мужньо тримають оборону і здолають ворога.

А як не любити українські пісні! Пісні з будь-якими мотивами, чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу. А скільки з уст народу можна почути легенд, переказів, приказок, оповідок. Це великий і безмежний скарб культури нашого народу, який ми маємо успадкувати.

Я люблю Україну у вишиванках, у барвистих малюнках з глибинним змістом. Я поважаю тих, які з різних причин не живуть на Батьківщині, але пам’ятають, те місце де народилися, виросли, де живуть їхні рідні й друзі та з гордістю називають себе – українцями.

Україна знаходиться у самісінькому центрі Європи, вона замилує кожного своєю неповторністю. І нехай ще не все гаразд у нашому суспільстві, наших справах і діях, але я щиро вірю, що скоро все налагодиться і моя рідна Україна стане успішною, розвиненою і шанованою країною світу. А найголовніше – це є моя Батьківщина-ненька, і я з гордістю говорю: «Так, я люблю Україну, бо її є за що любити!».