Всеукраїнський  дитячий літературний конкурс «Творчі канікули» 2019

Номінація  «Знайомтеся – це ми!» 

Кулик Ігор

11 років

село Бандурове

Олександрівський район

ЗНАЙОМТЕСЯ  –  ЦЕ Я!

Мабуть, не всі діти знають, що таке багатодітна сім’я, а мені пощастило в такій народитися. Ми дуже любимо нашу маму, її звати Надія. Є тато Валерій, але він з нами не живе. Найстарша сестра, Сніжана, вже доросла, працює в Києві, брат Антон навчається у райцентрі на кухаря, брати Юра і Галік (у мого брата дуже рідкісне ім’я – Галактіон, але ми його називаємо Галіком) навчаються у школі, п’ятий у сім’ї я, Ігор, закінчив четвертий клас, сестра Вероніка закінчила другий клас, а найменші брати –  Ярослав і Святослав (вони двійнята) – у цьому році підуть до першого класу.

З народження я був хворобливим хлопчиком, тому з раннього дитинства мене забрала до себе жити бабуся Оля (це мамина мама). От її я люблю найбільше всіх на світі. Ми з бабусею живемо за дві хати від мами, тому щодня бачимося з усіма, але вони мені трішки заздрять, бо я живу у бабусі. Вона у нас особлива: розумна, гарна, дбайлива, а ще дуже любить читати книжки, бо не любить дивитися телевізор. І мені привила любов до читання. Увечері, коли всі люди дивляться свої улюблені серіали, ми з бабусею читаємо. Бабусі подобаються книги про давні часи, про війну, про князів і королів, а я прочитав уже всі книги Всеволода Нестайка, які є у сільській бібліотеці, беру також різні ілюстровані сучасні енциклопедії для дітей та дитячі журнали. Ніна Михайлівна, наш бібліотекар, дозволяє мені робити саморобки із вкладок до журналів. Я вже зробив всюдихода, рефрижератора, гоночну машину та підводного човна.

У мене багато друзів у школі, а ще мені дуже пощастило з учителем. У всіх класах перші вчителі жінки, а у нашому – чоловік, Микола Олександрович. Він вимогливий, строгий, розумний, але водночас добрий. Навчання мені дається легко, але трішки не дотягнув до відмінника. Найбільше мені подобається читання та математика.

У нас з бабусею є домашнє господарство: кури, качки, собака та кіт. Головна моя робота влітку – підливати води качкам у тазик, бо вони дуже люблять бовтатися. Також допомагаю бабусі на городі садити, полоти, а восени – збирати урожай.

Звичайно ж, я не тільки працюю, а й відпочиваю. На день народження дядечко Михайло (мамин брат) подарував мені велосипед. З тих пір я без нього нікуди. В магазин, в бібліотеку, на ставок, до друзів – завжди з ним. А ще ми з братами та сестрою любимо гуляти в лісі, бо через дорогу від нашого будинку росте справжній великий ліс. Нещодавно ми знайшли на дубі житло жуків-рогачів, спостерігали за ними, але не чіпали, бо вони занесені до Червоної Книги України. Ще в лісі повно білок, зайців, різних комах, ми вже так до них звикли, що вони для нас ніби домашні тварини. Та найцікавіше в лісі гуляти в піжмурки, ховатися та шукати один одного за деревами.

У мене є мрія – поїхати після 9-го класу в Білорусію до свого дядька Михайла навчатися та стати інженером. Я буду гарно вчитися і, сподіваюсь, моя мрія здійсниться.