Всеукраїнський  дитячий  літературний конкурс «Творчі канікули» 2019

Номінація  «І в кожному із нас уже живе філософ!»

Сходзінська Олександра

16 років

м. Гайворон

Шлях до мрії

Ще змалечку дорослі читають дітям казочки, прививаючи любов до магічного, дивовижного, нереального та повчального, але коли малюки дорослішають, батьки заперечують їх віру у нереальне.

Із тих пір рідні вбивають у дитині те, чого навчали і забороняють діяти інакше. Більшість – перестають вірити у свої сили та вміння, долаючи шлях до своєї мрії, тим паче тоді, коли у них немає підтримки. Вони розчаровуються у собі, думають, що ні на що не здатні. Для таких людей подальший шлях і дії ніби в тумані – є не конкретними та непродуманими.

За словником, мрія – процес фантазування, при якому людина прогнозує деякі майбутні події, настання яких вона натхненно бажає. Вони бувають реальними та фантастичними, але…  Чи означає це, що не потрібно працювати над її здійсненням?

На те й вона мрія, щоб зробити нереальне реальним. Як казав Оскар Уайльд: «Якщо щось і варто робити, так тільки те, що прийнято вважати неможливим».

Ці слова, напевно, зможуть надихнути чи не кожну людину. Проте коли ми тільки починаємо фантазувати, це лише наша уява. Якщо це дійсно ціль нашого життя, ми повинні полюбити цю справу усім своїм серцем, бути чесними із собою та готовими працювати над цим усе своє життя.

Що ж, після усвідомлення цього людина починає працювати над собою. На цьому етапі їй доведеться нелегко. Численні невдачі та провали, критика, осуд і т. д. Тут важливо не здаватися і йти далі. Варто пам’ятати, що видатні вчені, співаки, поети, художники, актори, архітектори стали далеко не відразу такими відомими, як зараз. Для цього вони доклали надзвичайно багато зусиль. У когось було п’ять, у когось – десять, у когось більше тисяч спроб. Вони такі ж самі люди, як і ми, але єдине, що відрізняє нас – спосіб мислення, спосіб життя та працелюбність.

Щоб зважитись на такий крок, потрібно навчитися бути вільним і незалежним, зрозуміти, що нічого втрачати людині, адже якою вона в цей світ прийшла, такою і піде. Тому наступна перепона – страх. Страх невдачі, страх непорозуміння, страх думки оточуючих, довіри рідних, втрати матеріального становища, залишитися самотнім та непотрібним нікому. Коли людина так мислить, куди вже їй до здійснення своєї мрії? Але якщо ви вже на цьому етапі, це означає, що все близько!!! Насправді почуття страху страшніше, ніж в реальності здійснення того, чого ви так боїтеся. Це випробування навчить вас бути вільним у своїх думках та діях. Тут ви обов’язково дізнаєтеся, чи відвертими ви були самі із собою. Не важливо, чи є у вас підтримка, чи немає, чи добре вам, чи погано, хочеться плакати, чи сміятись, є хтось поряд, чи немає…

Проте зробіть те, чого ви так боялись, але так хотіли. Пам’ятайте, що про цей вибір насправді ви ніколи не пожалкуєте! Потрібно також вміти в один момент відмовитись від всього, що є, аби досягти того, що хочеш. Ризикнувши, можна досягти великого успіху, але все залежить від нас самих.

«Страх – не порок. Він розкриває нам наші ж слабкості. Пізнавши їх, людина стає не тільки сильнішою, але і добрішою» /Г. Клайв/.

Коли цей етап пройдено, людина відчуває легкість та впевненість у собі, але… Це ще не кінець. Шлях до мрії дуже довгий та виснажливий. Бувають такі моменти, коли ти довго щось робиш, тренуєшся, а все – безрезультатно. У такі хвилини досить легко впасти у відчай. Тут якраз знадобляться мистецтво терпіння та наполегливої, постійної, безперервної праці! Найкращою порадою в такому разі може стати тільки продовжувати працювати і не зважати ні на що. Можливо, потрібна чиясь точка зору та корисні вказівки. Результат рано чи пізно дасть про себе знати! Якщо щось не виходить, - так чи інакше це все одно є частина вашого шляху до мрії! Знайте – це ще одне випробування, яке потрібно подолати. І останнім, на мою думку, - найголовнішим етапом, є розповсюдження щастя за допомогою своєї мрії. Коли ми даруємо любов людям і щасливі емоції, ми робимо їх добрішими та наповнюємось цим же позитивом самі. Таким магічним є закон нашого життя.

«Труд – это любовь, ставшая зримой» /Х. Джубран/. Я б сказала трішки по-іншому: «Праця – це любов, яка стала відчутною»!

Я думаю, що результатом здійснення благородної мрії - є щастя інших людей. Фантазуйте, мрійте, любіть, будьте вільними та живіть!