ФАХОВИЙ MESSAGE

Війна через призму

сучасної літератури

Матеріали рубрики

«Війна через призму сучасної літератури»,

на нашу думку,

варті читання та використання в роботі

із застосуванням різних форматів і форм заходів,

бо то цікаві роздуми про важливе

для нашого майбутнього.

«А наше майбутнє щодня стає минулим», –

як сказала Ліна Костенко.

Найкращі книги від Старого Лева –

найкращого видавництва 2023 року у Європі

Премія — Bologna Prize for the Best Children’s Publishers of the Year 2023

Книжка психологині Світлани Ройз «Ключі сили» для вдумливого читання батьків із дітьми. Цю книгу можна віднести до терапії читанням.

Твір присвячено темі емоцій та їх усвідомленому проживанню дітьми, що особливо важливо в нинішніх умовах. Як впоратися, скажімо, зі страхом темряви? Як дитина може виявляти свою злість, щоб не поводитися агресивно і водночас не придушувати емоцію всередині? Чому ми сумуємо і чи можна заприятелювати з печаллю? Яким чином сила провини може перетворитися на відповідальність? І чому насправді так важливо отримати силу, що дає радість? Як навчитися радіти і як радість заряджає нас, немов батарейка? Про все це психологиня й письменниця Світлана Ройз розповідає на зрозумілих прикладах із життя героїв книжки.

«Ключі сили» також можна читати як гарну і добру історію для дітей про те, як у хлопчика Кузь з’являється новий руммейт, тобто сусід по кімнаті — його улюблений дядько Мімі. Молодий, цікавий і сучасний, він ставиться до малого як до рівні, розмовляє на важливі теми, ділиться власними переживаннями і допомагає боротися зі страхами та опановувати емоції. Дядько допомагаємо своєму племіннику із пропрацюванням певних емоцій, за що хлопчик отримує в подарунок ключ – ключ сили, який у майбутньому, за кожної потреби, нагадуватиме: я вже це робив, я це знаю, мені це під силу. І ось тут в історію вплетені дуже конкретні і дієві практики, які підкажуть, як працювати зі своїми емоціями. Наприклад, щоб побороти страх темряви і нічних кошмарів, дядько з хлопчиком влаштовують театр тіней і плетуть ловця снів. Щоб не наробити біди, вчаться розрізняти злість та агресію і керувати ними. Коли сумують через розлуку чи втрату, можуть повертати до життя гарні спогади, обіймати близьких, слухати музику чи писати у своєму щоденнику. Відчуття провини перетворюють на почуття відповідальності. А щоб «зарядити батарейки» й наповнитися радістю, роблять енергійну зарядку або танцюють.

Світлана Анатоліївна Ройз хотіла з дитинства бути психологом. Її мрія збулась. Сьогодні вона відома, перш за все, як сімейна психологиня, практично, з 20-річним стажем. Але мало хто знає, що вона має дві освіти, які поєднує в житті – «режисерка телебачення» та «психологиня». У Світлани багато сертифікацій у різних напрямах психотерапії, займалась дослідженням духовних традицій різних народів, проводить семінари для тисячних аудиторій і на телебаченні. У власній психологічній студії дитинознавства, веде не тільки прийом, а й навчає та консультує. Разом із фондом «Крок за кроком» долучилась до розробки платформи розвитку дошкільнят НУМО (у партнерстві з ЮНІСЕФ) — це онлайн помічник у спілкуванні з дитиною віком 3–6 років удома або в садочку з виховательками. Її блог у фейсбуці читають більше 90 тисяч людей.

Вона авторка понад 9 книг, методичних посібників, багато з яких перекладено іншими мовами. За словами пані Світлани «не планувала писати книжки». Просто колись вирішила, що потрібно створити методичку для батьків її маленьких клієнтів/-ок, щоб батьки під час психологічного сеансу з їхніми дітьми мали зайнятися чимось корисним. Методичку показала своєму керівникові, який переглянувши текст, зателефонував у видавництво. Так, у 2005 році з’явилась перша книжка С. Ройз «Чарівна паличка для батьків». Пані Світлана виступала як консультант з психологічними порадами у дитячій книзі «Мої вимушені канікули» К. Єгорушкіної, що вийшла у 2022 році і про яку розповідалось на нашому блозі «Фаховий месседж» наприкінці 2022 року.

Авторка неодноразово була лауреаткою різних премій, входила до сотні найвпливовіших жінок України.

В одному з інтерв’ю С. Ройз розповіла щодо її різнопланових навантажень у роботі: «…мені дуже цікаво те, чим я займаюся. Я побудувала своє життя так, що сама обираю процеси, у які вмикаюся, і проєкти, які ціннісно збігаються зі мною. Моя професійна ідентичність пов’язана зі служінням. …Служити – це те, що йде від сили… не від необхідності доводити свою значимість».

Задля того, щоб читачі краще пропрацювали свої емоції ілюстраторка Марія Чайка залишила контурних пряничних чоловічків та смайлик. Тобто, діти можуть зобразити страх, гнів, радість, сум і подив, а також намалювати, де в їхньому тілі «ховається» певна емоція та в чому вона виявляється. Марія Чайка з дитинства дуже любила малювання, що згодом стало її майбутньою професією. Свій талант почала розвивати у дитячій художній школі. Згодом продовжила навчання на факультеті графічного дизайну в Українській академії друкарства у Львові. Авторка книжкових ілюстрацій для дітей шкільного та дошкільного віку. Неодноразово створювала ілюстрації до книг С. Ройз.