Пост-святкові вітання усім бібліотечним фахівцям та шанувальникам книги

із  Всеукраїнським  днем  бібліотек!

Бажаємо світлих перспектив та неймовірних змін на краще! 

Нещодавня прогулянка інтернетом познайомила зі статтею про ефективність професії й в професії. І хоча публікація побачила світ практично два з половиною роки тому, думається, що не втратила актуальності, здається, навпаки.

Її авторка – Катерина Алексєєнко, менеджерка з розвитку партнерств благодійного фонду «Бібліотечна країна», заступниця директорки ЦБС для дорослих м. Львова (2019-2022 роки). Опубліковано admin на 05.06.2023.

Пропонуємо познайомитися з уривками зі статті. Повну версію можна прочитати за посиланням  https://livelibrary.com.ua/news/librarian-functions/

«Бібліотекар  –  людина-оркестр?»

«Бібліотекар – це і читач, і слухач, і аніматор, і фотограф, садівник і декоратор, і цілитель людських душ…», – читаю допис на сторінці бібліотеки у фейсбуці.

А чи треба бути ось цим усім вище переліченим та ще й хизуватися тим? Чи дійсно людина-оркестр – це ефективний працівник? Чи часто ми бачимо, щоб подібне про себе і свою роботу писали працівники інших галузей?»

«HR менеджери часто говорять про soft skills і hard skills. Hard skills або жорсткі навички – це професійні вміння людини, які можна виміряти. Їх отримують на практиці й в кожній професії вони свої. Але, щоб отримати хороші професійні вміння, треба мати хороші Soft skills або м’які навички – універсальні соціально-психологічні вміння, що не залежать від професії, але безпосередньо впливають на успішність людини. І тут ми підходимо до головного, які ж то вміння необхідні бібліотекарю».  

«Бібліотекар – це медіатор в суспільстві. …бере на себе роль просвітника громади. Має можливість висвітлювати важливі питання та навіть братися за їх розв’язання. І якщо ставити саме такі завдання перед собою, то необхідно залучитися підтримкою та допомогою експертів – отих самих декораторів, фотографів, садівників, літераторів, правозахисників тощо».

«А ще ж є звітність? А обслуговування користувачів?»

«…вимоги часу – це гарне позиціонування бібліотеки в соцмережах – то це треба ще звертатися до SMM-фахівця, ну тут точно зарплатний фонд не витримає. Що ви пропонуєте? Погоджуюся, тут виходить замкнене коло. Бібліотекар не може то все робити, бо не навчений, звертатися до фахівців – теж дорого (на pro bono далеко не зайдеш), але від бібліотекаря вимагають і курси, і майстерки, і лекції, а ще допомогти в запроваджені цифровізації, і кущик висадити біля бібліотеки треба. Тут на допомогу приходить soft skill – креативність. Інтернет ж маємо. Дивимося, як роблять проєкті менеджери, кличемо фахівців, представників інституцій, які готові і розказати, і показати і долучитися до досягнення поставлених цілей. Розробляємо партнерства, колоборації та згадуємо про win-win формат роботи (за Вікіпедією, у перекладі на українську «win-win» – це «виграш-виграш», а стратегія «Win-Win» – це стратегія перемовин, запобігання та/або вирішення конфліктів (спорів), за якої усі учасники конфлікту (спору) отримують вигоду). Так, ми так давно робимо – обуритеся ви. А чому ж тоді бібліотекарі жаліються на збільшення обов’язків з роками? Чому кричать про те, що зарплата не відповідає обсягу виконаної роботи?»

«Ну не може бути бібліотекар фахівцем у всьому, а якщо він себе таким вважає, то виникає питання щодо якості цих компетенцій. Коли щороку з’являються сотні професій, чому ми стоїмо на тому, щоб бібліотекар включав в себе стільки функцій? Боїмося зникнути з класифікатора професій? Чи це бо ШІ дихає нам в потилицю? Тому краще хапатися за все, бо бібліотекарів звільнять, приміщення відберуть? Боїмося втратити привілеї та авторитетність в суспільстві?»

«Однозачно, навішавши на себе стільки ярликів – ми то точно не отримаємо, а просто впадемо під вагою функціоналу. Державі потрібні вузькі кваліфіковані спеціалісти, класні виконавці, будівничі, а не люди-мультиварки».

«Інтелектуальна робота, зрозуміло, мусить відповідно оплачуватися. Зорганізувати процес – це дуже енерго і емоційно витратно. Але якщо залучити фахівців на різних засадах, то робота може бути навіть в задоволення. Ну а тут грамотне розподілення та делегування обов’язків рятує».