«Творчі канікули» 2020  Всеукраїнський дитячий літературний конкурс

Номінація «І в кожному із нас живее філософ!»

                        Гонжа Аріна, 11 років

смт Новгородка

Вірте в дива!

 

Я звичайна собі дівчинка з невеликого селища в центрі України. Люблю, як і всі діти, гуляти з друзями. Люблю кататися на велосипеді чи на роликах, співати і танцювати, малювати і читати книги. А ще люблю мріяти і розмірковувати про все, що мене оточує.

Про що я думаю сьогодні? Ну, хоча б про те, що небо зранку дуже різнобарвне: переплетені білий, синій, сірий і блакитний кольори – усе так, як у нашому житті. Але воно без сонечка і похмуре. Сьогодні саме це вранішнє небо надихає мене на філософські думки, адже кожен з нас десь глибоко в душі філософ. І навіть я такий собі маленький філософ.

Чому в житті людей так багато намішано усього: радості і печалі, усмішок і сліз, сподівань і безнадії, щастя і горя, щирої вірної дружби і зрад? Які причини цього? Чому усі в одну мить не можуть стати щасливими, жити довго і радісно?

Я часто читаю книги про обездолених дітей, дивлюся по телевізору сюжети про важкохворих або безпритульних моїх ровесників, про сиріт. Я так хочу, щоб вони знайшли свій щасливий золотий квиток, як Чарлі – герой книги Дала Роальда "Чарлі і шоколадна фабрика". Хлопчик з бідної сім'ї жив у невеликій старій халупі разом із своїми батьками, дідусями та бабусями, часто мерз і голодував, проте завжди натхненно вірив, що йому пощастить знайти лотерейний квиток на омріяну фабрику і поласувати вдосталь улюбленим шоколадом. І ця віра йому допомогла! Згодом він став заможним спадкоємцем цього великого підприємства.

Хочу, щоб усі обездолені діти також знайшли свій щасливий квиток, який їм подарує диво, одужання, сім'ю, справжнє довгоочікуване щастя, про яке вони так мріють. І нехай ця надія їх ніколи не залишає!

Я переконана, що треба завжди вірити в краще, як вірила ще одна героїня моєї улюбленої книги «Полліанна» Елеонор Портер. Дівчинка, яка рано втратила батьків і виховувалася у строгої тітки, придумала свою гру в щастя. Згодом своєю життєрадісністю вона зуміла ощасливити ціле містечко, а також зуміла здолати наслідки важкої травми, одужати і знову навчитися ходити.

І Чарлі, і Полліанна мислили позитивно, гідно долали труднощі, залишалися завжди добрими, щирими і відкритими, незважаючи на всі життєві труднощі. А ще вони вірили в краще. Лише віра дає нам уявні крила за спиною, які здійснюють мрії.

Думаю, що мої мрії колись також здійсняться. Обов'язково. І сонечко сьогодні з'явиться на небі. І небо стане світлим, блакитним і чистим.

Я в це вірю. Вірте і ви!