Творчі канікули» 2020  Всеукраїнський дитячий літературний конкурс 

Номінація «Моя Майбутня професія»  

 

Владов Станіслав, 12 років

смт Вільшанка 

Цікаво, як люди обирають професію – одну на все життя? Мені здається, що це дуже складно, бо у світі стільки всього захоплюючого.

На мій погляд усі професії важливі. Але без деяких суспільство накрив би «блекаут» – адже хто стоятиме на варті життя, здоров’я та безпеки?

Я вважаю, що не існує більш небезпечної, відповідальної та важливішої професії, ніж професія Рятувальника. Цю професію обіймають непрості люди, люди з великою силою волі, люди, які здатні пожертвувати своїм життям, заради життя ближніх, люди, які незважаючи ні на що готові кинутися на допомогу. Це люди з великої букви.

Мені б хотілося стати пожежником, як мій тато. Це робота для справжніх чоловіків.  Пам’ятаю, одного разу в дитинстві  я спостерігав за роботою рятувальників, бачив, як вони гасять пожежу, хотілося стати схожим на них. Але найбільше мені запам’яталась шкільна екскурсія до пожежної частини де працює мій тато. Саме під час цієї екскурсії я зрозумів всю відповідальність, яка лежить на людині, яка обрала професію «Пожежник-рятувальник». Адже, можна навчитися лазити по висувних драбинах, користуватися протигазом, рухатися в густому диму, бігати, стрибати. Але найтяжче — щомиті бути готовим ризикувати своїм життям, щоб урятувати інших.

Коли поступає сигнал тривоги, чергові бійці повинні за 20 секунд одягти спеціальний одяг, після чого, негайно сісти в машину і виїхати. Від того, як швидко прибуде машина на місце випадку, часто залежать життя багатьох людей. Після прибуття, пожежні визначають, що і де горить, які дії слід виконати. Необхідно за півтори-дві хвилини розгорнути пожежні рукави і підключити їх до місцевого джерела води, якщо такий є, або до цистерни. Гасіння вогню може тривати від декількох хвилин до декількох діб. Спорядження рятувальника може важити 20 кілограмів. Зауважте, в ньому треба підніматися на верхні поверхи, спускатися по спеціальній драбині до машини, швидко пересуватися, маневрувати під час пожежі.

Я неодноразово ставив перед собою питання: «А чи здатний я на відважні вчинки? Чи зможу я проявляти безстрашність?» Причому ці риси характеру знадобляться не один раз, а потрібні щодня, постійно.

Життя пожежника знаходиться в небезпеці постійно, кожну хвилину, коли він бореться зі стихією, протистоячи вогню. Саме в цьому й полягає справжній героїзм, за який праця пожежника варта особливої ​​поваги.Бо коли  заходиш у палаюче приміщення ніколи не знаєш, що тебе там чекає – може впасти стіна, стеля, вибухнути газовий балон, чи трапиться ще щось.

Крім того, щоб стати пожежником, треба мати добру фізичну форму, вміти швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях, бути пунктуальним, дисциплінованим і стресостійким.

 У будь-який час дня і ночі рятувальник повинен відправитися туди, де людині загрожує якась небезпека і, ризикуючи своїм життям, зробити все, щоб визволити людей які потрапили в біду. За ці подвиги рятувальників часто нагороджують медалями та орденами.

Мене до глубини душі вразила розповідь тата, про дуже зворушливу подію, яка відбулася в одному з сіл Вільшанщини. На високе дерево, біля житлового будинку, вилізло маленьке сіре кошеня. І от, забравшись на саму верхівку, воно жалібно нявчало, та боялося спуститися донизу. Просидівши більше доби на верхівці дерева, бідолашна тваринка зовсім знесиліла і зголодніла. Перехожі зупинялися біля дерева, але ніхто не зміг вилізти на таку височінь. А вітер з кожною хвилиною все сильнішав, розхитуючи дерево. Тоді комусь з перехожих спало на думку викликати пожежників. І допомога не забарилася. Через декілька хвилин черговий наряд прибув на місце пригоди, розгорнув велетенську драбину, і «бранця» було врятовано. Маленький сірий клубочок сидів на долоні пожежника, який спускався вниз по драбині, а внизу вже звучали оплески дітей, та схвальні вигуки дорослих. Герой-рятівник і тут прийшов на допомогу, рятуючи життя живої істоти.

Пожежники – це люди з підвищеним почуттям відповідальності. Чого тільки вартий їхній подвиг в зоні відчуження. Коли вони героїчно кинулися рятувати станцію та людей, не думаючи про своє життя та небезпеку.

У всьому світі професія пожежника входить до десятки найнебезпечніших і найбільш ризикованих. Тому я схиляюся перед щоденним подвигом таких людей, захоплююся їх безмежною мужністю, намагаюся брати з них приклад і в майбутньому хочу освоїти професію пожежника.

Багато моїх друзів, дізнавшись, що я хочу стати пожежником, дивуються. В їхніх очах ця робота не є престижною. Але у мене інші критерії вибору професії. Я не намагаюся переконати їх у своїй правоті, бо розумію, що це особиста справа кожного.

Отже, я вже зробив свій вибір професії та радий, що батьки його схвалюють. У майбутньому я врятую багато людських життів і стану справжнім героєм свого селища!  А зараз головне вірити в себе і йти за своєю мрією!