Всеукраїнський дитячий літературний конкурс 

                                                          «Творчі канікули – 2024»

Номінація «І в кожному із нас живе філософ»

Стешакова Софія

16 років, м. Кропивницький

Промінь

Крізь хмари і біль пробивається цей промінь

Яскраво-сліпучо-сонячно-світлий.

І ще не пророщене, кинуте поле

Так свято у нього вірить.

Так свято, що навіть стає трохи лячно.

Де саме проходить межа безнадії,

Яка залишає застиглу нам матчу,

Що холодом літо завіє. 

І поки ітиме хронічний цей сніг,

І поки гримітиме це безголосся,

Ти пообіцяй пам'ятати цей гріх

Збираючи вкінці золоте колосся. 

Лютневий вечір

Б'ється вітер об шибки надії.

Б'ється разом із ним і гілля.

Знаєм: сонце узимку не гріє.

І однаково хочем тепла.

Хочем радості, хочемо світла,

Ну така вже природа людська!

Тільки ж сонце узимку не гріє.

А коли вже скінчиться зима? 

Вірш написаний у підвалі

У цій чорній кімнаті життя,

Куди зникає наша стресостійкість?

Ходимо по цій межі забуття,

І хтозна, чи чекає нас там вічність

І чи чекає хтось узагалі?

А може все життя то є чекання.

Очікування чогось, та...

Чого? Для чого всі сподівання? 

42 слова про час 

В цей день,

В цю мить…

Не завтра,

І не вчора…

Сьогодні.

Інше не важливо.

Думати про минуле?

Навіщо? Воно вже позаду.

Задумуватись про майбутнє?

Так воно ще не тут.

Навіщо

Ти будуєш

Повітряні замки,

Коли всі вони

Впадуть

В одну мить?

***

І ми знову йдемо по колу

Як мурахи які опинилися далеко від дому

Як пісня на репетиції хору

На одвічному шляху угору 

Ось це коло, як завжди немає кінця

І немає в нім жодних таємних дверцят

Немає жодного рятівника-гінця,

Що промовляє «і знову, і знову, і знову».

***

Зірки тьмянішають

І це не через вигорання водню

А через щільність атмосфери

Що забита пилом і СО

Світлу все важче пробиватися

Крізь кіптяву війн і стіни будинків

А воно все одно намагається подолати мільйони кілометрів

Аби розсіятися в атмосфері.

***

І світло пробивається крізь віти з очей ліхтарів

І куди ж нас цей дивний світ завів?

Де ми загубили себе, ідучи крізь сон,

Доки звучить на вустах alone, alone?..