Твори переможців  обласного туру "Творчі канікули - 2021" 

Номінація «Моя майбутня професія»

Стратулат Олеся

12 років

с. Павлогірківка

Кетрисанівська ТГ

Кропивницький район

Кіровоградська область

Мене в дитинстві запитували: «Ким ти хочеш стати в майбутньому?». Це питання мене часто хвилювало і я почала замислюватись. І ось одного разу, дивлячись передачу по телевізору я, захопилася приготуванням їжі. Звичайно мене рідні похвалили за мої здібності, але я розуміла, що мені ще далеко до майстерного приготування. Я почала приглядатись, як готує мама і тьотя, яка працює кухарем в шкільній їдальні. І я зробила для себе висновки, що після закінчення школи поступлю на навчання в Бобринецьке ПТУ і освою професію кухаря. Мені дуже подобається в нашій шкільній їдальні: гарно й затишно, квіти на підвіконнях. Завжди привітна й усміхнена до дітей наша кухарка. Діти з великим задоволенням на перерві біжать в їдальню. Головне завдання кухаря – готувати не тільки смачну, але й поживну, корисну їжу. Недарма кажуть в народі: гарний кухар вартий лікаря. Але, щоб оволодіти всіма тонкощами мистецтва приготування їжі, справжній кухар повинен бути людиною, обізнаною з біологією, хімією, товарознавством, фізіологією та іншими науками. Кухарю потрібно мати творчу фантазію, щоб задовольняти смаки найвибагливіших клієнтів. Зараз з’являється  можливість відкривати невеликі кафе, кафе – закусочні, кафетерії, міні-бари. Людям подобаються такі заклади харчування, де їх привітно зустрічають та смачно годують, де вони відчувають турботу та увагу. Тому саме такий заклад не буде порожнім, його власник – кухар – майстер матиме постійний прибуток та моральне задоволення.

В майбутньому я мрію освоїти професію кухаря і розпочати власну справу з виготовлення та реалізації своєї продукції. Адже останнім часом, в зв’язку з хворобами, страви постачають через кур’єрів. У своїй роботі я мрію відновити приготування найдавніших страв, нескладних в приготуванні й висококалорійних. Каші склали суттєву частину народної їжі. Дуже поширені в Україні були страви з борошна, особливо варенички. Із печених страв найбільше цінувався хліб. Хліб був не лише предметом їжі, він виконував і символічну функцію в багатьох обрядах.

Для української кухні були притаманні овочеві страви. Найбільш популярною і улюбленою стравою був борщ, також поширеним був капусняк з квашеної капусти з пшоном. Борщ і капусняк готували щоденно, і на сьогодні – борщ готують майже щодня. Особливе місце в харчуванні українських селян займала картопля. Хоча вона з’явилася в Україні відносно пізно, з неї готували багато простих і поживних страв: тушкована, печена, смажена, варена у різних видах, оладки й деруни, кльоцки – ось далеко не повний їх перелік. Основний продукт українців – це сало. Його споживали як у сирому вигляді, так і печеним, смаженим, вареним, а також у вигляді заправок. Зі свинини готували печеню й душенину, зрідка голубці, з ніжок варили холодець, з голови робили ковбик. Споживали печінку та легені. Спеціальних рибних страв було мало. Нерідко в піст готували юшку зі свіжої, сушеної або в’яленої риби. З напоїв домашнього виробництва найпопулярнішими були узвари із сушених й свіжих фруктів. Квас відомий ще з часів Київської Русі, згадки про нього і у «Повісті временних літ». Пили також сироватку. Заварювали й пили настої цілющих рослин: м’яти, звіробою, чебрецю а також липовий цвіт, а то й просто – з вишневих чи малинових гілок. В майбутньому мені хотілося б, щоб українці ще більш прониклися любов’ю до минулого нашої неньки-України. Все, що в давнину споживали українці, на сьогодні є актуальним і дуже корисним. Тому, моя мета – вивчитися на кухаря.