середа, 29 вересня 2021 р.

 Твори переможців обласного туру "Творчі канікули - 2021" 


Номінація «Моя майбутня професія!»  

Оганесянц Джульєтта

17 років

м. Олександрія

Кіровоградська область

 

Ще така коротенька стежка, але моя

Люди, при виборі спеціальності, орієнтуються на те, як сприймають її в суспільстві. Їм важливо, що вона може дати в плані кар'єрного росту та фінансового забезпечення, є вона престижною чи ні. І майже не звертають увагу на своє внутрішнє ставлення до зробленого вибору. На жаль, це реалії нашого життя.

Кожен з нас мріяв стати кимось у майбутньому. Хтось хотів бути космонавтом, а хтось – поліцейським. Після школи перед нами відкривається безліч доріг.

Майже половина життя людини проходить на роботі. Тож надзвичайно важливо правильно зробити вибір професії.

Як і для багатьох підлітків, вибір майбутньої професії для мене став справжнім випробуванням. Дуже хочеться не помилитися, обрати ту, яка буде приносити задоволення, позитивні емоції, приємне спілкування, буде надихати на все нові успіхи, спонукатиме до кар’єрного росту, самовдосконалення.

Насправді, той момент, коли перед тобою стає цей вибір – лякає. Я навіть у бібліотеці можу стояти близько години, обираючи, яку з книг мені варто прочитати, а зробити вибір, від якого буде залежати моє життя, набагато складніше. Книгу, яка мене розчарувала, я поверну на поличку і оберу собі нову, і не одну. Зовсім інша справа – з професією.

Ні для кого не є таємницею, що батьки дуже впливають на обрання спеціальності. Діти часто отримують тверду відмову, коли озвучують творчу професію, і це зовсім не рідкість. Рідні кажуть, що це неправильний спосіб заробляти гроші, і це – лише дитяча мрія. Вони стверджують, що треба бути реалістом і змушують обрати більш практичні професії: юрист, економіст, програміст.

Ніхто не заперечує, що рідні хочуть для нас (підлітків) якнайкращого, але відірвані крила не стануть шляхом до успішної кар'єри. Мрійливі, молоді й амбітні. Коли ще нам варто йти до цілі, як не зараз?! Перевчитися на економіста чи освоїти ще якусь професію людина може у будь-який момент, але коли очі горять, а серце кличе до якоїсь справи, варто дати собі шанс.

Я обрала свій шлях. Педагогіка. Ще така коротенька стежка, але моя! І варто сказати, що, якщо хтось наважиться стати на неї, то він має бути готовим присвятити усього себе дітям і школі. Вчитель – це не звичайне ремесло, це – стиль життя. Справжній учитель не просто проводить урок, він дійсно живе проблемами і бідами кожного учня, разом зі своїм класом радіючи успіхам і засмучуючись невдачам. Хороший учитель ніколи не пригнічує школяра авторитетом, він завжди готовий до діалогу.

Чи припускала я коли-небудь, що моєю роботою буде викладання, що я отримаю професію Вчителя? Ні. Я завжди казала, що ця праця занадто складна. Але так склалися обставини, що мені довелося подати документи до Педагогічного коледжу. І тепер я безмежно вдячна долі за те, що вона «підштовхнула» мене саме до цього навчального закладу. Я розумію, що від моєї подальшої діяльності залежить, яким прийде в доросле життя майбутній ветеринар, лікар чи, можливо, навіть президент. Саме тому моїм завданням буде не тільки передача знань, а й навчання учнів адаптуватися до суспільства, вміння жити з широко розплющеними очима, а не просто існувати.

По-перше, у мене завжди було і є прагнення пояснювати людям, особливо дітям, те, чого вони не розуміють. І, як говорять оточуючі, це виходить у мене досить добре.

По-друге, я сама відчуваю повагу і трепетно ставлюся до своїх вчителів. Я дуже вдячна їм за їхню увагу, терпляче ставлення до нас, учнів, студентів, і невичерпну енергію, яку вони витрачали на наше навчання.

Я впевнена, що працювати педагогом зовсім нелегко. Ця професія вимагає педантичності, вміння слухати і чути людей, взаємодіяти з ними, з урахуванням індивідуальності характеру окремо взятого учня (а їх часто не один десяток).

Гадаю, крім перерахованого вище, нічого не буде працювати, якщо займатися роботою без любові. Як би банально це не звучало, але саме щире ставлення до людей, учнів та дітей дає той потрібний результат, заради якого учні відвідують школи. І якщо моральні якості вчителя дійсно високі, а душа відкрита, він закладе в юному віці людині  найцінніші знання і моральні якості.

Я вірю в правило: «Займайся тим, до чого лежить душа …» і тому, з перших кроків мого навчання, намагаюся його дотримуватися. Вміти робити свою справу добре, «з душею» – це радість, а ділитися своєю справою – це щастя!  Справді, вірю в свою майбутню професію, в якій, на мій погляд, важливі організаторські здібності, вміння налагоджувати і підтримувати контакти з людьми, знаходити до своїх учнів індивідуальний підхід, бути тактовним і, безумовно, талановитим. Вірю – кожна дитина унікальна; потрібна особлива уважність, щоб побачити, розгледіти, не пропустити все краще, що в ній є, помітити перемогу, нехай навіть найменшу і дати поштовх до самовдосконалення.

Часто уявляю, як беру за ручку першокласника. У цієї дитини попереду величезне майбутнє, а зараз він поруч маленькими кроками тупотить, трохи соромлячись, назустріч першому дзвонику, першому уроку, першій літері, цифрі, реченню. Молодша школа сповнена мріями, сміхом безтурботного дитинства, а в дитячих очах виблискують вогники допитливості. Хіба це не чарівно?

Наше життя тісно пов'язане з життям школи. Саме в школі ми отримуємо основний багаж знань, умінь і навичок, які залишаються на все життя. Що значить вчитель? Що було б в житті, якби не було вчителів? Змінюється час, життя не стоїть на місці, в зв'язку з цим і роль вчителя, і вимоги до нього змінюються. Сучасним дітям необхідний учитель – друг, наставник, старший товариш, який здатний безкорисно дарувати любов, доброту і знання. Ніякі сучасні педагогічні технології не в змозі замінити щирість живого спілкування.

Я вірю, що здатна стати хорошим викладачем. Я зможу навчити дітей любові до оточуючого світу і допоможу їм розкрити свій внутрішній. В майбутньому я бачу себе вчителем молодших класів, оскільки саме ця професія дозволить мені реалізувати себе повністю. Я знаю, що вчителювання зігріє мені серце, і кожен день я буду приходити в школу із задоволенням. Зараз я роблю перші кроки до здійснення своєї мети і, закінчивши перший курс, можу напевне сказати, що Вчитель - це моє покликання!

Немає коментарів:

Дописати коментар