Твори  переможців  обласного  туру

                         Номінація «І в кожному із нас уже живе філософ!»

Сергачов Максим, 11 років

        

місто  Олександрія

Доброго  дня,  світлого  мирного  дня,  Україно!

Моє ім’я Максим. Проживаю я в маленькому містечку в центрі України.

Довго думав над вибором теми, так і не визначився. Тому моя розповідь складається з трьох частин.

І. Дитинство.

З дитинства я був дуже допитливим і непосидючим. На свої п’ять років з допомогою бабуні прочитав усі казки в домашній бібліотеці. Мільйон запитань «чому» і «як»? Де знайти на все це відповіді? Певна річ, в бібліотеці! От бабуня і відвела мене в це чарівне місце. Скільки інформації, скільки чудових книг! Там я визначився зі своїм майбутнім:

- Буду винахідником, як наш земляк Ігор Сікорський!

Тому потрібні знання. Математика. Інформатика. І читати, дуже багато читати. Пізнавати світ.

Несподівано у мене пробудився потяг до музики. І музика захопила мене не менше ніж програмування і математика. Адже космос – це найвеличніша симфонія! Прочитав, що більшість науковців були непоганими музикантами й навіть писали музику.

II. Війна

24 лютого 2022 рік. Весь всесвіт розірвався. Всі мрії, всі бажання зникли. Сирени. Ракети. Безпілотники. Дрони. Бібліотека стала просвітницьким центром. Ми вчилися виживати, рятувати себе та інших. Всі намагалися зжитися з новими жахливими реаліями.

Та чим може допомогти армії бабуня і маленький хлопчик? О! Маскувальні сітки! Вночі ми різали на стрічки тканину і передавали «в'язальницям». Чому вночі? Бо кравецькі якісні ножиці одні на дві сім’ї. Вночі ріжемо ми, а вранці їх забирає тітонька Оля. Вона – волонтер. Шиє для Збройних Сил України (ЗСУ). А увечері всі чекають дзвінка від дядечка Олексія, він доброволець. Боронить від ворога нашу рідну неньку Україну.

Така тривожна атмосфера. Новини кожен день страшні. Єдина розрада – це музика і книги. Коли виють сирени, коли серце розривається від болю, поринаю у свій персональний портал – музику. Як чарівно звучить «Реве та стогне Дніпр широкий»…

«Сичі в гаю перекликались»… От і до нас прилетіли ті сичі. Свято  знань – перше вересня. Для нашої сім’ї цей день став найтяжчим уроком про життя і смерть. Загинув мій дядечко Олексій. Десь там, у маленькому селищі з такою доброю назвою – Любомирівка. Небо впало на землю, зірки погасли, сонце потьмяніло. Як ми це пережили? Та ніяк. Біль втрати не полишає люблячі серця.

III. Моя мрія.

Та життя не зупинилось. Не для того загинув дядечко, щоб я здався. Потрібно вчитися і йти вперед.

Начитавшись фентезі й чарівних казок, подумав, як би добре було знайти портал, куди можна  перемістити наших діточок і врятувати їх від війни, від смерті, холоду й голоду. Поки дорослі воюють, знайти такі засоби, щоб врятувати дітей з-під бомб, завалів та сховищ. Шафа з Нарнії? Де її знайти, під уламками? І дзеркальце, й інші чарівні портали в наших обставинах не можливі. Тому…

Уявіть собі, що 10000 років тому через кротову нору прибув на Землю і здійснив аварійну посадку космічний корабель. Прилетів він з дуже віддаленого сузір’я - з планети Котів. Повернутись на свою планету вони не змогли. Поселилися серед людського племені та навчали дикунів багатьом премудростям: співчувати, співпереживати, вірити, любити. Люди обожнювали їх. Поставили в ранг богів. Богиня Бастет велична і прекрасна…

А потім темрява заповнила світ. Неуцтво, страх перед невідомим породжували чудовиськ у людській подобі. Люди почали вбивати нащадків планети Котів. За такі злодіяння Чорна смерть забрала життя в багатьох жителів Землі.

Минули віки. Наші коти і їхні одноплемінники встановили міжпланетний контакт.

Коли почалася війна в нашій країні, люди не тільки рятувалися від бомб самі, а рятували своїх котиків і собачок. Доброта нашого народу дуже вразила котів. Вони дали завдання своїм одноплемі́нникам допомогти дітям нашої країни. Тільки людське дитинча погладить гладеньку шерстку свого пухнастика і шепне йому на вушко: «Врятуй мене!» – відкривається портал на планету Котів.

Там вічне літо, ласкаве сонечко і два нічних супутники. Незвичайні квіти мають чарівний вигляд і аромат. Кожен, хто вдихне цей аромат, більше ніколи не буде злим і підлим.

На планеті незвичні будинки-дерева. Можна виростити будинок своєї мрії, який буде виконувати всі твої бажання. Коти розумні й цивілізовані. Живуть в гармонії з природою. Люблять міжпланетні подорожі. Планета велика, місця достатньо для всіх згорьованих. Ще коти високо цінують музику і знання, там багато чудес. І це тільки початок.

Угору і вниз. Світло і тьма. Життя і смерть. Поки ми мріємо, ми живемо. Поки є світло – тьма нас не переможе.

Мрійте - і будьте щасливі.

P.S. Ви ж точно знали, що наші котики чарівні?